В погоні за Привидом
- Автор: Томан Николай Владимирович
- Год: 1956
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: Григорій Г. Кулінич
- Жанр: Шпионские детективы
Электронная книга - «В погоні за Привидом». Краткое содержание книги:
— Обшукайте його! — наказав майор Кірєєв.
Це він, закриваючись газетою, чекав тут Голубєва;
— Невже ви не догадалися, Голубєв, — говорив далі майор, — що, залишивши вас самого в машині, ми спеціально влаштували вам пастку? А я вважав вас розумнішим.
— У мене не було іншого виходу, — похмуро промовив Голубєв і додав із злою усмішкою: — Але тільки і ви даремно думаєте, що я захопив із собою фотоапарат Джонсона. Він тепер у надійних руках.
— Цілком можливо, — спокійно погодився Кірєєв. — Однак плівка у ньому не та, за якою ви полювали. Та, між іншим, і той, кому ви сунули фотоапарат на вокзалі, теж у наших руках. Адже ми вас ні на секунду не випускали з уваги, як тільки ви з машини моєї втекли.
Переглянувши відібрані у Голубєва документи, майор Кірєєв зауважив:
— А паспорт і гроші вам, видно, дали в обмін на фотоапарат? Виходить, що з автомата ви дзвонили резидентові: доповідали про виконання завдання. Так, хитро була задумана ваша операція, але і ми, здається, не осоромилися.
… Полковник Нікітін довго не відпускав руку майора Кірєєва.
— Не майстер я проголошувати урочисті промови, — усміхаючись, говорив він. — Скажу просто — молодець!.. А тепер скажіть мені: ви тоді запідозрили Голубєва, коли дізналися від Куницина, що він їздив на його машині до «Світлячка», чи раніше?
— Трохи раніше, товаришу полковник, — відповів Кірєєв, сідаючи в запропоноване Нікітіним крісло. — Першу підозру вселив мені парашутист. Здалося мені тоді, що його спеціально могли принести нам в жертву, щоб правдоподібніше мало вигляд повідомлення Голубєва. А потім, коли я почав догадуватися, що тайник Джонсона може бути в нашій машині, відразу ж подумав: «А чи не Голубєв підісланий до нас за плівкою Джонсона? Чи не спеціально він вигадав зустріч геленівських агентів в майже заміському кафе, щоб мати змогу їздити туди на наших машинах?» Ну, а потім, коли я прочитав прізвище Голубєва у списку Куницина, який він склав за моїм дорученням, мені цілком стало все ясно. Поклавши фотоапарат Джонсона на те саме місце, я майже не сумнівався, що Голубєв «клюне» на цю принаду.
— Так, — із задоволенням сказав Нікітін і ще раз потис руку Кірєєву, — щодо вас я не помилився! Знав, що не на один тільки щасливий випадок будете покладатися…
ЗМІСТ
В погоні за привидом
Загадка креслень інженера Гурова