Українець і Москвин: дві протилежності
- Автор: Штепа Павло
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Відродження
- ISBN: 978-966-538-277-0
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Українець і Москвин: дві протилежності». Краткое содержание книги:
Видання вирізняється величезним масивом залученої інформації, однозначністю інтерпретацій історичних та ін. фактів, безкомпромісністю авторської позиції. Тому — залежно від ставлення до української ідеї — воно викличе гарячий схвальний відгук в одних читачів і обурення в інших.
Видання книги «Українець і москвин» є відповіддю на нескінченний потік антиукраїнських публікацій у Росії й Україні та на такі ж висловлювання багатьох російських політиків і московських п’ятиколонників на українській землі.
Европейці (отже, і українці) втративши свого провідника, сиротами не почуваються, бо, звиклі до власної ініціятиви, вони знаходять самі собі нового. Отарний москвин, якого ціле життя унапрямлюється владою, втративши свого «батюшку», розгублюється, безпорадно і хаотично бунтується, аж з’явиться звідкись новий «батюшка» і батогом їх заспокоїть. З полегшенням зітхає тоді москвин: маємо знову «батюшку» — він охоронить.
Тому–то кат Іван IV втримався на троні, а Івана VI, невдаху і недошлого царя, москвини задушили, як щура. Пьотр І душив кого хотів, але недотепу Пєтра III скинули москвини з трону і також задушили. Твердий Нікалай І перевішав «мятєжнікав», але «мятєжнікі» застрелили м’якого Нікалая II в льоху. Бунтувалися москвини лише проти охлялої влади, а сильній лизали «караючу» руку, подивляли, шанували і навіть любили» (за: Д. Донцов. «Московська отрута»).
Всі московські бунти: Болотнікова в 1611 р., Є. Пугачова 1773 р., декабрістів у 1825 р., В. Лєніна в 1917 р. викликали династичні кризи, а ніщо інше. Всі ті бунти йшли під династичними гаслами: за Дмітрія в 1611 р., за Пєтра III в 1773 р., за Канстантіна в 1825 р. Соціяльні ж гасла — «ґрабь наґраблєннає» були лише демагогією провідників. Московський нарід бунтувався НЕ ПРОТИ самодержавства, але ЗА ЛІПШЕ, на його думку, САМОДЕРЖАВСТВО, а не за «ґнілой» європейський лібералізм чи соціялізм. Протягом усієї своєї історії москвини не зробили ані одної–єдиної спроби обмежити самодержавство своїх володарів. Гірше того: коли нагода обмежити самодержавство сама лізла до рук, як за Анни в 1730 році, то і тоді москвини самі ту нагоду знищили. Ще гірше! Самодержець Пьотр сам передавав частину своєї влади дворянству, сам наказував йому брати самоуправу, а москвини саботували його накази про самоуправу, навіть ризикуючи головами.
Ніколи в своїй історії москвини не повставали проти деспотії своїх володарів. Вся Україна роками горіла вогнем повстань проти червових деспотів, а в Московщині не була ані одного повстання проти них. Було повстання моряків у Кронштаті, але ж весь московський флот складався на 80% з українців. Війна проти Юдєніча, Дєнікіна, Колчака большевицьких армій — це була боротьба лише претендентів на диктатора. Московський нарід піддержав В. Леніна, бо царські лєніни завели. Спроба ж московських соціялістів організувати повстання в Сибіру потерпіла жалюгідне фіяско: москвини її цілком не піддержали. Причину сформулював пізніший «генерал із народа» К. Ворошилов: «А. Кєрєнскій — его баба–балтуха, а В. Ленін — ето хазяін».
Від перших днів своєї держави по сьогоднішній день москвини мають без перерви азійсько–деспотичні уряди і не показали найменшої охоти обмежити їх деспотичність. Не те що демократизація, але навіть звичайна лібералізація московського уряду означає хаос у Московщині. «Допустити до ліквідації принципів диктатури і централізму в державі і партії — це значить зліквідувати два нарізні камені, на яких стоїть будова СССР (В. Лєнін); «Лучше дєспатічний діктатар, нєжелі раздєлєніє Расіі» (А. Кєрєнскій).
Так! Ліпше жахлива деспотія для Москвина. Це є свята, незрушима догма московського народу. Від X до XX ст. включно.
ЕВРОПЕЇЗОВАНА МОСКОВЩИНА — ЦЕ ТАКА САМА НІСЕНІТНИЦЯ, ЯК І ТРАВОЇДНИЙ М’ЯСОЖЕР.
Примусити москвинів європеїзуватися — це те саме, що примусити їх ходити на руках догори ногами. Чи довго ходили б? На це питання історія ВЖЕ ВІДПОВІЛА.
X
МОСКОВСЬКЕ ДВОРЯНСТВО
Пращай, нємитая Расія
Страна рабоф, страна гаспот,
І ви, мундіри галубіє,
І ти, паслушний ім нарот.