Поїзди особливого призначення
- Автор: Грабал Богумил
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Поїзди особливого призначення». Краткое содержание книги:
За цією повістю чеський режисер Їржі Менцель зняв одноіменний фільм, який у 1967 році отримав премію Оскар, як найкращий фільм іноземною мовою.
Життю учня залізничного диспетчера Мілоша Грми не позаздриш. Німці окупували його країну, дідуся переїхав ворожий танк, а літаки союзників регулярно бомбардують сусідні міста. Особисте життя складається невдало, примушуючи замислюватися про суїцид.
Проте Мілош сповнений рішучості попри все стати справжнім чоловіком. Прикладом для наслідування йому служить диспетчер Губічка, який активно співробітничає з місцевими партизанами...
Українською мовою раніше не видавалася
А за парканом нашої станції скакала на вороному жеребці, повертаючися з іподрому, пані графиня Кінська, скакала так, наче була одним цілим з конем. Пан начальник разом зі своїми польськими рисами вийшов на перон і вклонився пані графині, вона перетнула колію, виїхала на станцію і легко зіскочила з жеребця, тільки її штани для верхової їзди трошки зачепилися за сідло, пан начальник поцілував їй ручку і весь обвішаний польськими рисами пішов поруч з графинею вздовж перону. Пані графиня анітрохи не дивувалася з тих голубів, наче воно так і треба, навіть сама підставляла їм рукавичку, розмовляючи з паном начальником.
Диспетчер Губічка прикипів очима до пані графині.
«Мілоше, знаєш, що б я хотів? Я б хотів перетворитися на це сідло,» — і показав на осідланого чорного жеребця. Потім сплюнув, розсміявся і довірливо сказав мені: «Мілоше, мені наснився чудовий сон. Наче я перетворився на тачку і пані графиня взяла мене за ручки і покотила на склад.» Він не зводив захоплених очей з пані графині, з її ніг, якими вона неквапом прогулювалася з паном начальником до зернового складу, до «Ліверпуля», пан начальник раптом так перестрашився з чогось, що вона йому сказала, що навіть голуби злякалися, здійнялися з його плечей і відлетіли. А пані графиня подала руку панові начальнику, він її поштиво поцілував і хотів допомогти графині сісти на вороного жеребця, але вона затримала його порухом руки і, на мить розставивши ноги, легко скочила в сідло, пан диспетчер Губічка витер губи і виголосив:
«Ох, і гарна ж дупця,» — і сплюнув.
А пані графиня поскакала по дорозі, вороний жеребець відбивався на поверхні снігу, який сяяв рожевими відблисками сонця. Пан диспетчер ділив жінок на два види. Тих, які мали більше ваги від поясу і нижче, називав так само, як і пані графиню — дупцями, а тих, які вище пояса мали гарні перса, називав цицюнями. Подібно до кицюня, ласуня, манюня тощо.
А схвильований пан начальник біг до дверей станції і кричав: «Губічко, про те вже знає сама пані графиня Кінська!»
Він обернувся в дверях, погрозливо струсонув головою, а потім кинувся вгору по сходах до кухні, де першим ділом кілька разів гримнув стільцем по підлозі, аж у диспетчерській зі стелі посипався тиньк, а потім заволав у слухове вікно: «Прокляття еротичного століття! Геть усе еротизоване! Кругом самі еротичні подразники. Дорослі і діти позакохувалися в дівчаток, що пасуть гусей! Трагедії кохання спаплюжені читанням та еротичними фільмами! Мусимо судити письменників, видавців і продавців еротичних книг і картин! Геть сороміцьку образотворчість молоді! Розрубав труп молочниці і мабуть розрубав би і труп своєї кузини, якби йому не завадили. В аптеці встановлено фігуру, що демонструє розріз тіла молодої жінки в натуральну величину. І молодь це жадібно ковтає! Майстерня одного художника справляє таке враження, наче ви зайшли до крамниці різника з людським м’ясом. Канібалізм! Вранська у валізі, розшукується блондин з золотим зубом! Востаннє бачили, як він купував їй австралійське яблуко в автоматі «Корона». Тьху! Саме м’ясо! Убивства з ревнощів на пікніках! На лаву підсудних учителів, що викладають про статеве життя. Що більше аморальності та розпусти, то менше колисок і більше трун!» — хрипів пан начальник зі слухового вікна кухні на другому поверсі.
Він так скаженів через те, що був членом СНВ, Спілки національного відродження у Празі, а також через те, що пані графиня, замовляючи вагони для худоби, що йшла на бійню, часто дорікала панові начальнику, що він не досить твердий у вірі, а коли впаде католицька церква, впаде і цілий світ. Тож пан начальник, ідучи повз костел, якщо був в уніформі, завжди віддавав костелу честь, а коли був у цивільному, скидав свого котелка, вклонявся костелу і щось до нього шепотів, промовляв.
В блоці задеренчало і червоне кільце змінилося на біле, я витяг з блоку ключ і вибіг на перон, локомотив свистів перед в’їздом на станцію, а пан начальник спускався сходами так, наче нічого й не трапилося, наче той крик у слухове вікно повністю його очистив, немов то була Стіна плачу. Губічка розповідав мені, що так само начальник кричить і на власну дружину, а пані начальникова, хоч і є донькою різника з Волар, йому це дозволяє, правда разів із чотири на рік, коли пан начальник занадто вже розходиться і починає її повчати якою має бути хороша дружина, вона таки дає йому відсіч і жбурляє в нього всім, що попадає під руку. Одного разу, коли він на неї кричав перед Різдвом, затягла пана начальника до ванної кімнати і відважила йому такого ляпаса, що він пірнув у ванну до рідв’яного коропа.