П'ята Саллі
- Автор: Киз Дэниел
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-3911-1, 978-617-12-4142-8, 978-617-12-4143-5
- Переводчик: Володимир Куч
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «П'ята Саллі». Краткое содержание книги:
— Тому я дала дорогу. Так і не побачила саму гру. Потім я дізналася, що ми програли двадцять один до семи. Тоді я й усвідомила, що були інші, а Деррі — єдина, хто знає, що відбувається у всіх інших свідомостях. Про інших я дізнавалася опосередковано або від Деррі.
Нола замовкла.
— Я думаю, — сказав Роджер, — що сьогодні ми багато досягли. Ви всі дізналися невеликий шматочок своєї історії. Можу оголосити перший сеанс нашої групової терапії успішним.
— Ми тепер можемо його самотужки проводити? — спитала я.
— У жодному разі! — сказав він швидким різким тоном. — Це було б небезпечно. Стан Саллі досі вразливий. Не поспішайте, і понад усе намагайтеся уникати стресових ситуацій. Я б хотів, щоб ви всі пообіцяли мені, що співпрацюватимете і робитимете все можливе, щоб берегти голову.
Ми пообіцяли.
— Коли я порахую до п’яти, Саллі прокинеться, а всі інші повернуться в темряву. Саллі надзвичайно чітко запам’ятає все, що сьогодні відбулося. Ви почуватиметеся добре… та спокійно.
Він порахував, і коли вона отямилися, то відчула легке запаморочення і побачила, що Роджер уважно на неї дивиться.
— Привіт… — безсило промовила вона.
— Як почуваєтеся?
Вона покрутила пальцем.
— Ви пам’ятаєте, що трапилося?
Вона кивнула.
— Ніби сон. Троє моїх уявних подруг прийшли на сеанс, от-тільки тепер вони не уявні. Вони стали справжніми. І ми мусимо співпрацювати.
— Все добре, Саллі. Ви сьогодні гарно попрацювали.
— Докторе Еш, ви говорили про те, щоб уникати стресових ситуацій. Це місце для мене надзвичайно несприятливе. Я побоююся Даффі, й мені тут не подобається. Можна мені виписатися та повернутися до себе в квартиру?
Він замислився над цим.
— Ви тут на добровільних засадах, Саллі. Якщо вважаєте, що вам буде краще поза цими стінами, думаю, немає причин тримати вас тут. Ви познайомилися з іншими. Сприйняли це, як мені здається, непогано. Почекайте ще днинку, щоб упевнитися, що все під контролем, а тоді можете повертатися додому.
Вона усміхнулася.
— Ви такий чуйний, докторе Еш. Ви єдина людина у світі, яка про мене турбується.
– Є й інші, Саллі. Ви чудова та значна людина, і я впевнений, що ви можете жити наповненим та змістовним життям, якщо ми вирішимо вашу проблему.
Коли вона знову опинилася в палаті, згадала, що хотіла запитати про п’яте крісло та дзеркало, і ким була та, хто не прийшла на групову терапію.
Дев’ять
Саллі прокинулася в середу рано-вранці, склала сумку та тривожно чекала. Через вікно побачила, що надворі падає дощ. Коли медсестра Фентон сказала, що вона може йти, Саллі обняла її, попрощалася та поспішила — майже побігла — коридором геть.
Всю дорогу додому в міському автобусі Саллі міркувала, чи не здаватиметься тепер її квартира якоюсь іншою, коли вона познайомилася з іншими. Їй треба уважніше ставитися до їхньої власності, сказала вона собі. Адже вони окремі індивідууми, тож варто шанувати їхні речі.
Саллі помахала сивому скоцюрбленому містерові Ґрінберґу, коли вийшла з автобуса перед його ательє. Той помахав їй у відповідь. Він, мабуть, і не знав, що вона тиждень була в лікарні. Та й з чого б йому знати? У бідолашного чолов’яги своїх проблем вистачало. Всі ті крадіжки. Ця частина Вест-Сайду була небезпечним районом. Краєм ока Саллі помітила Мерфі, що був повернутий спиною. Дурниця, звісно, але в тих рідкісних ситуаціях, коли вона поверталася додому пізно в темряві, вигляд поліцейської форми за скляними дверима її заспокоював.
Раптом Саллі подумала, а якщо в її квартиру хтось проник, поки її не було вдома? Серце калатало в грудях, коли вона перестрибувала через дві сходинки. Вона ретельно перевірила свої двері, чи не залишилося підозрілих слідів. Якісь вм’ятини та подряпини біля замка здавалися давніми, але не можна бути певною. Вона відчинила двері, роблячи це якомога голосніше, а тоді вигукнула:
— Агов! Є тут хтось? — сподівалася, що, злякавшись, зловмисник втече через вікно вниз по пожежній драбині.
Здавалося, все було в порядку, речі лежали на місцях. Ніхто сюди не вламувався, хвала Богові.
Саллі приготувала собі на ланч яєчню-бовтанку. Хотіла картоплю фрі, але згадала обіцянку співпрацювати щодо питання контролю ваги.
Миючи тарілки, вона заглянула в темне віконце духовки. Відображення було її власним. Вона спинилася, з рук стікала мильна вода. Роджер казав не зв’язуватися з ними, якщо його немає поруч. Чому? Що може піти не так? Можливо, він знав, що їй нічого не вдасться, якщо його не буде поруч. Можливо, те, що медсестра Даффі сказала про Еша, який сам створює особистості, було правдою. Вона, мабуть, не змогла б достукатися до інших, навіть якби спробувала. Доктор Еш змусив їх прийти на сеанс групової терапії через гіпноз. Можливо, то була гіпнотична фантазія, яка без нього не спрацює. Але могла й спрацювати. Після того як вона пропилососила килим, Саллі увімкнула телевізор, прокрутила перемикач каналів, пропускаючи свої улюблені вікторини та мильні опери, і зупинилася на дискусії трьох економістів, які аналізували рецесію та її причини. Жоден із них не міг передбачити нічого хорошого. В голові з’явилася думка — «похмура наука»[76]. Звідки воно взялося? Саллі не розуміла, про що вони балакають, і це засмучувало, але вона змушувала себе дивитися заради Ноли. Коли програма закінчилася, вона з полегшенням зітхнула та вимкнула телевізор.
76
«Похмурою наукою» (Dismal Science) економіку назвав шотландський філософ, письменник та історик вікторіанської епохи Томас Карлайл (1795−1881). Тогочасні економісти стверджували, що трудову пропозицію повинні регулювати ринкові сили, а не правлячий клас, натомість Карлайл не підтримував нові демократичні ідеї та був расистом.