Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
У північній зоні до числа пам’яток культового призначення відноситься, ймовірно, місцезнаходження Семенівка в Баришівському районі Київської області. Тут у процесі розкопок розкрито два скупчення кісток, ізольованих від поселення. У складі скупчень відсортовані кістки мамонта і ведмедя. З останнім пов’язана знахідка граветоїдного вістря, що нагадує ритуальну картину вбивства тварини в ході ведмежого свята, добре вивченого етнографами.
Останніми роками пожвавилися спроби інтерпретувати житлові споруди з кісток мамонтів як культові місця. Причиною цього є те, що вони відрізняються яскравою монументальністю та парадоксальною насиченістю кістяними рештками. Пошуки в цьому напрямі стимулюються також оригінальною інтерпретацією С. М. Бібіковим вторинного використання мізинського житла як місця відправлення колективних культових дій.
Визначенню житлових споруд як культових місць на перший погляд не суперечить і те, що на їхній підлозі знайдено залишки вогнищ та побутові предмети, що є звичайним явищем. Таким чином, виявляється, що сам по собі факт наявності в спорудах із кісток мамонтів вогнищ, побутових предметів та предметів мистецтва не є достатнім для того, щоб визначити цю споруду тільки як житло. Для такої його атрибуції, як виявляється, потрібні додаткові аргументи. Їх можна знайти, якщо аналізувати структуру культурного шару всього поселення в плані. Тоді з’ясовується, що поруч з основним скупченням кісток мамонтів, які інтерпретуються як житла, постійно присутні ями з культурними рештками, скупчення кісток меншого обсягу, вогнища, місця для обробки каменю і кістки, місця білування дичини та вживання їжі; Все це разом відображає побутовий характер культурного шару, утворює господарсько-побутовий комплекс, у якому розташування великих куп кісток відповідає саме житлам.
Аргументи на користь житлового характеру споруд з кісток мамонтів не виключають використання їх також для відправлення культових дій. В умовах синкретизму мислення первісної людини побутові та релігійні аспекти його життя і мислення ще не були чітко розмежовані. При цьому слід підкреслити допоміжний характер культового використання об’єктів, що розглядаються. Великі скупчення кісток мамонтів на поселеннях є саме залишками житлових споруд з елементами культу, а не культових місць з елементами побуту, тому не можна виключити можливість ритуального призначення симетричного і ритмічного розташування кісток у спорудах. Л. А. Яковлева звернула увагу на взаємозв’язок мотивів архітектурного орнаменту (малюнок укладки кісток у зовнішній обкладці жител) та гравіровок на скульптурках жінок. Спільними у них є кути, зигзаги і паралельні прямі лінії, що свідчать, на її думку, про відображення ідеї жінки як господині житла, а житла, з іншого боку, як “утробного” світу його мешканців.
Образ жінки — одна з основних тем у мистецтві палеолітичної людини північної зони. Семантика жіночих зображень, їхні функції за даними етнографії та виходячи з контексту археологічного культурного шару визначаються як помічниці при пологах; матері-охорониці, вмістилища жіночого пращура; матері прародительки; такими, які керують душами родової громади; посібницями плодючості.
Особливої уваги заслуговує синкретичний образ жінки-птаха, відображений в мізинській скульптурі. Це міфологічна істота, яка з’єднує реальний та потойбічний світ, а також є, можливо, тотемічним пращуром.
Свідоцтвом, ймовірно, тотемічних уявлень є також знахідки черепів тварин, які розміщуються на покрівлях жител. Наприклад, мізинське житло з кісток мамонтів було увінчане черепом вовка.
З культом тварин та магічними обрядами по їхньому відтворенню в північній зоні може бути пов’язана частина симетричних груп кісток в обкладці жител. Такий висновок можна зробити, виходячи з аналізу симетричної групи з нижніх щелеп мамонта. За визначенням Н. Л. Корнієць, масивна центральна щелепа, орієнтована підборіддям догори, яка утворює центр групи, належить самцю, тоді як решта щелеп, орієнтованих підборіддям донизу і організованих у групи по дві колонки праворуч і ліворуч від центральної щелепи, належить самкам. Навряд чи таке чітке сортування кісток за статевою ознакою можна вважати випадковим.
Культові місця, присвячені тваринам, у південній зоні та житла з елементами культу в північній є, як бачимо, місцями проведення мисливських та інших обрядів, які мають насамперед репродуктивну спрямованість — примноження числа людей і тварин як основи їхнього існування.