Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
Особливий інтерес становить округла у плані ділянка діаметром близько 4,5 м, розташована між макро- і мікроскупченнями. Вона була інтенсивно пофарбована каоліном у білий колір. Тут же зібрано уламки каоліну, які в суміші з жиром могли використовуватися для фарбування тіла людини. Щільність знахідок на пофарбованій ділянці відносно невелика. Поряд з уламками каоліну знайдено шматочки вохри та відколки перепалених кісток.
Описані залишки ритуального комплексу на поселенні Анетівка II е матеріалізованими фрагментами складних за змістом обрядово-театралізованих мисливських свят.
Наведемо лише одну з можливих реконструкцій обрядової церемонії. Пофарбовані вохрою голови бізонів на невеличких кілках, або, скоріше, на лопатках чи трубчастих кістках, були підняті над землею. В центрі пофарбованого вохрою кола на підпорках піднімалася пофарбована голова бізона, котра в процесі руйнування пам’ятки впала по ходу зливного водотоку. Лопатки та великі кістки, знайдені разом з пофарбованими черепами, без сумніву, не є випадковими, хоча вони могли виконувати й інші функції під час церемоніальних дій.
Білування туш бізонів здійснювалося на західній ділянці поселення, де в мікроскупченнях знайдено великі камені — наковальні, крем’яні сокири, розробочні ножі та інші знаряддя праці, необхідні для цієї процедури. На ділянці, пофарбованій каоліном, ймовірно, фарбували тіла учасників церемонії. До атрибутів обрядності, мабуть, слід також віднести зігнуті у профілі сплощені, мало придатні для промислу кістяні наконечники, знайдені в безпосередній близькості від пофарбованих черепів. Поїдання туші бізона супроводжувалося подрібненням кісток, які згодом збирали та скидали уламки навколо пофарбованих черепів. Це спричиняло утворення великих куп кісток навколо піднятих над землею черепів бізона. Велике макроскупчення утворилося пізніше з цих куп внаслідок руйнування поселення зливними потоками.
Анетівка II могла бути центром обрядово-театралізованих свят для груп палеолітичних поселень долини р. Бакшали, де впродовж 10 км знайдено близько 20 пізньопалеолітичних пам’яток, частина з яких, очевидно, була синхронна нашому поселенню. Можлива інша інтерпретація описаних знахідок та реконструкція обрядової церемонії, однак сутність останньої при всіх варіантах єдина. Ці церемонії, без сумніву, пов’язані з відображенням у людській свідомості складних взаємовідносин людини з природою, усвідомлення їхньої єдності.
Виникає природне питання, чи є згадані рештки ритуальних церемоній лише відображенням культу бізона, привабливого об’єкта полювання, і через те суб’єкту промислової магії? Відповідь не може бути однозначною. Не можна виключити й інший варіант інтерпретації решток ритуальних церемоній на Анетівці II, які відображають більш складне світорозуміння стародавньої людини, пов’язане з усвідомленням єдності людини і природи, у тому числі і в вужчому розумінні, за Ю. І. Семеновим — усвідомленням єдності людської громади.
Зрештою, згадаймо про знахідку черепа дівчини, який, за В. П. Алексєєвим, аборигени Анетівки II недбало кинули в купу кісток бізона поблизу фарбованих черепів. Ця знахідка завершує основну тріаду розумної свідомості неантропа (символи звіра, активних дій і жінок)[36]. Щоправда, в контексті обрядово-театралізованих свят аборигенів Анетівки II “символ жінки” проявляється у негативному плані. На аналогічній пам’ятці — Амвросіївському костищі — його взагалі бракує. Невідомі й фігурки або будь-які інші образи жінок на всіх досліджених палеолітичних стоянках степової зони. Йдучи за концепцією А. Д. Столяра, пояснення анетівської ситуації можна знайти в багатолінійності “гносеологічної теорії”, що дає змогу неоантропу пояснити своє походження як частини “спорідненого колективу”, де це пояснення йде не через символ жінки, а через символ звіра. Негативне відношення до черепу дівчини може свідчити про формування патріархальних відносин серед мисливців на бізона.
Святилище, пов’язане з культом бізона, вивчене також на території Амвросіївського костища.
36
Столяр А. Д. Опыт археологической интерпретации “матриархата” верхнего палеолита: (Гносеологические корни древнейшего культа “женского божества”) // Конференция “Религиозное представление в первобытном обществе”. — М., 1987. — С. 69—73.