Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
На початку голоцену цілком зникають або різко скорочуються деякі види стадних тварин (зубр, гидрунтиновий осел, сайгак), які були широко розповсюджені на безкрайніх просторах степової України за льодовикового періоду. На їхньому місці з’являються нові види, краще пристосовані до закритих ландшафтів. Фоновим видом у степах замість зубра стає тур — у майбутньому вихідна форма для свійського бика. На широких просторах степів повсюди розселюються такі промислові тварини, як козуля та кабан, невідомі тут раніше. І лише стада диких коней, як і колись за льодовикового періоду, залишалися незмінним компонентом степового краєвиду.
На території гірського Криму на початку голоцену різко зменшується кількість степових видів тварин (сайгаків, бізонів, диких коней, плейстоценових ослів), а в атлантичний час вони зовсім зникають із складу мисливської здобичі на мезолітичних поселеннях. На зміну їм з’являються козуля, кабан та благородний олень.
У лісовій та лісостеповій зонах мамонтовий комплекс (мамонт, носоріг, вівцебик, зубр та ін.) змінюється домінуванням північного оленя. На мезолітичних пам’ятках Західної України у складі мисливського промислу помітно переважають північні та благородні олені, трапляються також кістки козуль, кабанів, коней та бізонів. Невеличкі озера та річки були багаті на рибу та птицю. Помірний та вологий клімат у мезоліті сприяв широкому розповсюдженню їстівних наземних молюсків Helix, Unio та ін.
Так, за даними сучасної науки, змінюється природне середовище на терені України в мезолітичний час, яке, звичайно, в межах окреслених зон (гори, ліси, лісостеп, степ) мало свої значні регіональні відмінності. Зміна ландшафтів та тваринного світу була динамічнішою, виразнішою, а також різноманітною. Значні корективи в екологічну ситуацію, передусім у структуру промислового стада, вносили первісні мисливці. Так, не без їхньої “допомоги”, як вважають дослідники, в степах зникли бізони, а в лісостепах — мамонти.
Зі зміною природного оточення суттєво змінилося і життя стародавнього населення. Пристосовуючись до нових умов, людина змушена була удосконалювати знаряддя праці, вести пошуки нових засобів мисливства, збиральництва, змінювати зовнішній вигляд свого житла та поселення. Розпочиналося освоєння нових територій. Якщо в пізньому палеоліті первісні громади розселялися переважно по долинах великих рік, то мезолітичні поселення, навпаки, частіше розміщувалися віддалік великих річок, по долинах їхніх приток або просто у ярах на вододілах.
Археологічна традиція часто пов’язує мезоліт з широким розповсюдженням мікролітичної техніки обробки каменю, геометричних виробів та впровадженням у виробництво лука та стріл. У попередньому розділі зазначалося, що мікролітична техніка, лук та стріли були широко розповсюджені вже у деяких культурах пізнього палеоліту України. Однак безперечним є той факт, що свого найвищого розквіту мікролітична технологія досягла лише в мезолітичних індустріях.
На думку багатьох фахівців, перевага мікролітичної техніки полягала в тому, що вона сприяла виготовленню стандартизованих форм вкладенів, які давали змогу замінювати загублені або зламані леза складових частин знарядь широкого господарського призначення, і передусім метальної мисливської зброї (рис. 24, 25). Крім того, мікроліти різних форм часто використовувалися без оправи, як голки, проколки, скребачки та ін. До того ж сам процес паралельного розчленування каменю і виготовлення з призматичних платівок мікролітичних вкладенів був не таким уже й складним. Все це сприяло широкому розповсюдженню мікролітів на значних територіях ойкумени. Ефективність мікролітичної технології достатньо переконливо простежена археологами на численних комплексах конкретних індустрій мезолітичних пам’яток і розцінюється дослідниками як прогресивний етап розвитку виробництва.
Рис. 24. Кістяний наконечник з крем’яними вкладеннями (Мирне).
Рис. 25. Кістяний наконечник з крем’яними вкладеннями (Мошанця).
Більш досконалі і ефективні засоби виробництва, здобуті за допомогою мікролітичної технології, спричинили можливість індивідуального виробництва засобів існування, а водночас і зміну соціальних відносин у первісних громадах.
Глава 1
Матеріальна культура та побут
Уже попереднє ознайомлення з картою мезолітичних пам’яток України вказує, що відомі тут з пізнього палеоліту великі поселення з міцними житлами довгочасового користування практично зникають. Абсолютна більшість мезолітичних пам’яток — це невеличкі місцезнаходження, на яких зібрано декілька десятків або сотень крем’яних виробів. Великих поселень знайдено обмаль, а розкопано одиниці[37].
37
Телегін Д. Я. Мезолітичні пам’ятки України. — К., 1982.