Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
"Нѣсгь вам подббен, аще исправиши и сотворйши, Іерусалйме, Радованіе на Землѣ"599.
Ты тблько старайся, чтоб из твоёй Лжйвои Землй блёснула Правда Божія600. Молйся, чтоб посгйгл тебе блажённый Оный Третій пресвѣтлѣйшаго Воскресенія День, в Коем Земля Богом изнбсит Быліе Травное601. Развѣ думаєш, что твоя тблько Земля одна, а другая в ней быть не может? Так оставайся ж Здѣсь при твоёй! Кушай Её со Змієм проклятым, жери вся Дни Живота твоего602, без Живота Божія, без Жйзни Вѣчныя, если мнишь и говориш в Сёрдцѣ твоем, что у Господа нѣт своея ни Землй, ни Плоти, ни Крови, ни Кости, ничево... Не услышиш же всеблажённаго Гласа сего:
"Востани! востани, Іерусалйме!"604 Слушай Ухом другим о другой Плоти! Слышиш ли? "и Процвѣтё Плоть моя"605.
Слышиш ли о других Костях?
"Возрадуются Кости смирённыя"606. "Не утайся Кость моя от Тебе, юже сотворйл єсй в Тайнѣ"607.
Слушай Соломбна! "Исцѣлёніе Костям твойм"608.
Во Еврёйской Біблій: "Приложёніе, разумѣй, Нбвых к сгарым".
Слушай Исаіи! "Кости твоя прозябнут, яко Трава, и разботізют, и наслѣдят Рбды Родов..."609
Вйдиш ли? Кости сія не ті, суть, что разсыпаются при Адѣ. Онй пред Лицём Божіим суть. И сіё-то есгь Тамо.
"И бысгь Глас, - кричйт Іезекійл, - внегда ми прорбчесгвовати. И се Трус! И совокупляхуся Кости: Косгь ко Кости, Каяждо к Составу своєму. И вйдѣх, и се быша им Жйлы! и Плоть растяше..."610 Чти Слѣдующее в Главѣ 37-й.
Ба! Что се за Нбвый Род по Горам твойм? по вётхим Удам твойм и Членам? Сверх гбресгныя Тл ііппосгіі твоея? Не de ли есгь Приложёніе? Не Приложёніе ли Живота к Мёртвенности твоей? а ко Гробу твоєму Воскресенія? Не Нбвое ли Сотворёніе оное?
"Сотворю, и Кто превратйт?"611
Не Утверждёніе ли Оное?
"Се Аз уготовляю тебѣ Аноракс, Камень твой, и на Основаніе твоє Сапфир.. ,612 и Правдою возградйшися.. ."613
Слушай же! и разумѣй нынѣ, что не Вздор тебѣ плетёт Іойл, но благовѣстйт тебѣ, сей Орфёй614 Воскресеніе вот!
"Якоже Утро, разліются по Горам Людіе Мнбзи и Крѣпцы. Подббны им не бьпна от Вѣка.. ."615
"Якоже Рай Сладости, Земля пред Лицем Егб. А яже созадй, (та) Поле Пагубы..."616
"Якоже Вид Кбньскій, Вид их.. ,"617
"Якоже Глас Колеснйц, на Верхй Гор восгекут.. ."618
"Якоже Борцьї потекут, и Якоже Мужи храбры, взьшдут на Ограды...619 И Кійждо от Брата своего не отсгупит"620. "Града ймутся, и на Забрала восгекут, и на Храмины взлѣзут, и Окбнцами внійдут, якоже Татіе..."621
"Вострубйте Трубою! Проповѣдите Цѣлбу!.."622 А ты бойшься Цѣлбы? Так пусгй ж их на твою Землю, сей Божій Род. Не будь Валаком! Пожалуй, не опасайся! Онй всяк у своего брата займут Квартёру Половйнную, без всякой Обйды.
"Дух Господень на мнѣ!"623
Дати Плачугцим Славу Сібна, на Міісго Пёпела624. Что ж се за Обйда? Пріймй, бѣдный, Славу вмѣсго Грязи!
"И созйждут Сьінбве Инорбдныи Сгёны твоя..."625
"И на М'І'.сто626 М іідіі, принесу ти Злато.
И на М іісго Желѣза, принесу ти Сребрб.
И на М іісго Древёс, принесу ти Мѣдь.
И на М іісго Каменія, Желѣзо"627.
"Отвёрзу Грббы ваши и изведу вас.. ."628
"Сйце Землю свою вторыцею пасл іідя ї,
И Весёліе Вѣчное над Главою их"629.
"Свѣтйся! свѣтйся, Іерусалйме630!
Се Тма покрыла Землю! и Мрак на Языках! На Тебіі же явйлся Господь, и Слава Его на Тебѣ узрѣся"631.
*
"Да лббжет мя от Лобзаній Уст свойх!"632
Эрбдій Воскресну Весну возблаговѣсгйв, поднялся, и совокуплясь с Вороном, не пресгали пѣть аю Пѣснь:
"Се Аз с вами есмь во вся Дни!
*
Проч уступай! проч!
Печалная Ноч.
Сонце всхбдит.
Свѣт вовбдит.
Свѣт вовбдит.
Радосгь рбдит.
Проч уступай проч! Потбпная Ноч634.
Конец.
Час написання твору достеменно не встановлено. Сам Сковорода в листі до Михайла Ковалинського від 16 серпня 1791 р. писав, що перший автограф діалогу був украдений, але йому вдалося знайти список, на підставі якого виник другий автограф, тобто друга редакція твору. Цей останній автограф зараз зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ф. 86, № 9, арк. 1-40). Діалог було вперше надруковано в санкт-петербурзькому виданні творів Сковороди 1912 р. Подаємо за автографом.
1 Іоан Евіратус (Скопець), більш відомий як Іоан Мосх (пом. 622 р.) - автор славетного патерика «Луг духовний» («ЛЕі^шѵарюѵ»), укладеного в останні роки життя письменника, коли той перебував у Римі. Подані тут перекази ("квіти", чи, як каже Сковорода, "забавныя писульки") про аскетичні подвиги монахів, найперше сінайських та палестинських, Іоан Мосх збирав під час багаторічної прощі зі своїм другом Софронієм -майбутнім Єрусалимським патріархом - до монастирів Єгипту, Сирії, Самосу, Кіпру та Риму. Свої записи Мосх присвятив Софронієві. У передмові-присвяті він, зокрема, писав: "Улюблений, що може бути приємніше за видовище, яке являють собою весняні луки, що рясніють розмаїтими квітами?.. Тут троянди виблискують своєю красою, там - лілеї, які суперничають із самими трояндами; тут-таки розквітлі фіалки, немов та царська багряниця. Що за розмаїття, що за дивовижна пістрява в цьому морі квітів! Як зусібіч вражає мандрівника ця краса й запах, що зливаються в одну чудесну насолоду! Ось із такою ж насолодою прийми й оцю працю, блаженне й вірне дитя моє, Софронію!.. Зриваючи найчудовіші з-поміж квітів нев'янучих луків, я сплів для тебе вінок і підношу його тобі, найвірніша дитино, а через тебе й усім. Тому-то й цю працю я назвав Лугом: кожен може знайти в ній духовну насолоду, аромат і користь" [Блаженний Иоанн Мосх. Луг духовный. - Москва, 2002. - С. 43]. В Україні «ЛЕі^шѵарюѵ» Mocxa здавна був відомий у церковнослов'янській версії ІХ-Х ст. під назвою «Сінайський патерик».