Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
33 Лат. pictura - 'малярство, картина, зображення'.
34 Див. прим. 56 до циклу «Сад божественных пѣсней».
35 Очевидно, Сковорода має на думці слова: прЗвш сХдй/іъ єсй (Євангелія від св. Луки 7: 43).
36 Сковорода має на думці слова: /ийръ вжїй, превос^одАЙ всакъ оу^/иъ (Послання св. ап. Павла до филип'ян 4: 7).
37 Євангелія від св. Івана 19: 36.
38 Книга пророка Ісаї 41: 14.
39 Книга пророка Ісаї 49: 16.
40 Ці слова приписує Платонові Плутарх у «Мораліях» (£и|^7таоіака)ѵ |Зі|ЗЛюѵ oySoov, 718b) [див.: Plutarchi Chaeronensis Scripta Moralia. Graece et latine. - Paris, 1844. - T. II. -P. 875]. Насправді, це псевдоплатонівська фраза [див.: Tschizewskij D. Skovoroda: Dichter, Denker, Mystiker. - Miinchen, 1974. - S. 77].
41 Сковорода маєтна думці слова: Іл^вѣцмвъ же йге/ишнъ рече н/иъ: кого <*> бвого
СЗпгіфХ Bd/иъ; Онй же р^іш: влрЗввХ (Євангелія від св. Матвія 27: 21; див. також: Євангелія від св. Луки 23: 18; Євангелія від св. Івана 18: 40).
42 Сковорода має на думці платонівський міф про "печеру" (Держава, 515а-517с), котрий, як писав колись Володимир Ерн, є "короткою транскрипцією всього платонізму" [Эрн В. Ф. Верховное постижение Платона // Вопросы философии и психологии. - 1917. -Кн. 137-138 (II—III). - С. 103]. Український філософ тлумачить "печеру" ("печера" - духовна сліпота) саме в платонівському ключі [див.: УшкаловЛ., Марченко О. Нариси з філософії Григорія Сковороди. - Харків, 1993. - С. 20-29].
43 Очевидно, Сковорода має на думці слова: йкоже пр^Чі, єгбже в^а вй^ръ (Книга Йова 21:18).
44 Книга пророка Ісаї 44: 5.
45 Книга пророка Ісаї 26: 7.
46 Трохи неточна цитата з Книги пророка Ісаї 26: 18. Пор.: не плдыіса, но гмдХтса всй
ЖИвХфїИ Hd ^Є/И/іЙ.
47 Матерія та форма належать до чільних універсалій, що утворюють класичну парадигму європейського способу думання [див.: Ingarden R. Spor о istnienie swiata. - Warszawa, 1962. -T. 1. - S. 291^72]. У києво-могилянській традиції ці поняття заведено було трактувати вслід за Арістотелем. Наприклад, Феофан Прокопович писав: "... Арістотель намагався дати певні визначення матерії, яких є два: одне цілком негативне («Метафізика», кн. VII, розд. 3): 'Матерія не є ані якістю, ані кількістю, ані чимсь таким, чим визначається сутнє'. Друге [визначення] - позитивне («Фізика, кн. І, розд. 6): 'Матерія - перший субстрат [кожної речі],
з якого будь-що виникає так, що притаманне йому не випадково'" [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1980. - Т. 2. -С. 128]. А трохи далі Прокопович подає й Арістотелеве окреслення форми: "Форма - це спосіб, яким щось є тим, чим воно є" [там само. - С. 133]. Звісно, що, як казав колись Тома Аквінський, "все складене з матерії та форми набуває довершеності завдяки формі" [Thomas Aquinas. Summa totius theologiae. - Lugduni, MDCCI. - Par. 1. - Vol. 1. - P. 53]. Зрештою, на думку щойно цитованого "янгольського доктора", сам Господь Бог є особливою формою [ibid. - Р. 67]. Сковорода тлумачить матерію як вічну та плинну тінь вічної невидимої природи, своєрідне дзеркало, відбиваючись в якому, ідеї створюють власні образи - речі. Отож, філософ називає матерію ніщотою не в сенсі абсолютної ніщоти, а в сенсі абсолютної можливості буття (того, що греки називали р.т) дѵ). Із другого боку, він дає матерії цілу низку імен, покликаних підкреслити її несправжність, неістотність чи, сказати б, нульовий рівень буття: болван, вздор, видимость, лжа, лом, маска, мечта, пара, плетки, прах, пустошь, рухлядь, сволочь, сон, суета, тьма тощо. Тим часом форму він трактує як Платонові ідеї [про сковородинське розуміння цих універсалій див.: Эрн В. Ф. Григорий Саввич Сковорода. Жизнь и учение. - Москва, 1912. - С. 263-265; Петров В. До характеристики філософського світогляду Сковороди (Вчення Сковороди про матерію) // Юбілейний збірник на пошану академика Дмитра Йвановича Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п'ядесятих роковин наукової діяльности / За ред. А. Кримського. - Київ, 1927. - Ч. II. - С. 30^3; Чижевський Д. Філософія Г. С. Сковороди / Підготовка тексту й переднє слово проф. Леоніда Ушкалова. - Харків, 2004. - С. 84-94; Kline G. L. Skovoroda's Metaphysics // Hryhorij Savyc Skovoroda. An Anthology of Critical Articles / Ed. by R. H. Marshall, Jr. and Th. E. Bird. -Edmonton; Toronto, 1994. - P. 223-229].