Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає

На природі людина почувається кепсько. Хоч би і спорядження було дорогим, зручності не вистачає. Вище ми вже розглянули мазохістичні бажання, тому не повертатимуся до них у цьому контексті. Навіть риболовля у жовтні надміру холодна і важка. Набагато краще купити журнал Erä і просто читати про велику впійману рибу. Втім, це правда, що природа і якість життя — досить близькі поняття.

Містянин сумує за природою, як селянин, який в усьому прагне наслідувати життєві звички і цінності містян. Замилування природою — прерогатива містянина, адже природа покращує якість лише його життя. Для селянина природа — зав­жди клопіт. Містянина пригнічують кам’яні джунглі та їхній рух, принаймні час від часу, і він потребує змін. Зазвичай він їде на південь під пальми, але аж ніяк не завжди. Буває, його атавістичні інстинкти прокидаються і його починає шалено тягнути в село. У селі його коріння, принаймні більшою мірою. Гельсінкі влітку пустіє, люди роз’їжджаються до Лагті та Гейноли чи до Саво. Може бути, що і від цього зростає якість життя. Я не знаю, чому і як так відбувається, але визнаю, що це можливо. Поїхати в село і за місто на природу — не те саме. У Фінляндії є містечка, де багато дерев і кущів. Є літні дачі зі сплюндрованими берегами і втоптаними дворами. Вони близько до природи, і з вікна сауни видніється край лісу. Той ліс — теж не природа, а поле, яке селяни використовують для того, аби дещо підвищити якість життя. А втім, ліс — майже природа. Наші водойми багато в чому схожі на природні, але вода хімічно оброблена і риби в ній, як минулорічного снігу.

Оскільки природи вже не настільки багато, як у мріях «зелених», природу потрібно створити заново. Треба дивитися документальні передачі по телевізору. Там показують первісну природу і справжнє життя її жителів. Читаючи газети, можна ловити рибу і полювати, а отже, бути ближчим до природи. Так покращується якість життя.

Якщо говорити про якість життя, не треба вплутувати природу. Європеєць убив природу ще сотні років тому. Натомість її місце посіло протистояння людських потреб і бажань природним явищам і формаціям, використовуваним для різних цілей. На думку спадають мандри, блукання, спорт, риболовля і збір урожаю. Я рекомендую цілком нову і, на мій погляд, компетентну позицію. Природа не покращує якість життя, бо її дуже важко знайти (без телебачення, звісно). Найкраще насолоджуватися деревами, птахами, сонцем, рибами, квітами, кажанами і травою. Коли бачиш дерево, слід подумати: як чудово, ось велике дерево, на ньому багато листя і воно шелестить на вітрі. Коли бачиш ворону, слід насолоджуватися разом із нею і дозволити їй стрибати по асфальті з папером від сосиски з гірчицею на дзьобі. Очерет гнеться на вітрі та приємно лоскоче ноги. Кажан намотує вночі кола між деревами. Часом він бачить, часом ні. З ним весело літати. А створене творцем сонце світить як добрим, так і злим.