Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає

Раніше набагато цікавіше було бути на чверть божевільним, бо можна було бути невротичним та істеричним (жінки). Були настирливі ідеї, фобії і збочення. Увесь спектр душевних мук знаходив застосування. Тепер ми просто в депресії і ковтаємо пігулки. Існує загроза вигорання, тобто сильного виснаження на роботі, але кого цим взагалі можна зацікавити. Працюй поменше, і проблема зникне сама собою.

Психічне здоров’я — вид здоров’я, дивовижний тим, що його складно підтримувати самому. Якщо схильний до постійних пристьобувань або настирливих ідей, що поробиш? Багато жінок у цій країні феноменально невротичні прибиральниці та вдосконалювачки середовища. Їм увесь час треба, щоб у домі було чисто і речі були на своєму місці. Власний габітус належить до тієї ж серії маній. Кожна волосинка має бути причесана, і труси потрібно міняти двічі на день. Дім прибирати й підтримувати у чистоті. Я сказав одній своїй дружині, що, звісно, пилососитиму завжди, коли вона скаже, що потрібно. Відповідь була вбивча, але типова: якщо тобі потрібно казати, коли пилососити, вже надто пізно. Мені потрібно було без жодних натяків знати, коли, на її думку, потрібно було пилососити. Це небезпечне божевілля на чверть, яке ніяк не сприяє спільному подружньому щастю. Як жінка могла б розказати про свої заморочки? І як вона могла б собі допомогти?

Маленькі розлади психічного здоров’я погіршують якість життя, але їх складно виправити чи навіть визнати. Багато у якому здоровому тілі живе хворий дух. І яка тоді радість від здорового тіла? Якщо вб’єш щось собі в голову, цьому непросто зарадити. Нічого не вдієш. Принаймні до терапевта точно йти не слід. Одна з моїх подруг пішла до терапевта, коли почувалася дуже пригніченою. Причина була в тім, що у неї був чоловік і двоє коханців. Вона переживала через цю проблему і хотіла поради, як їй бути. Це зрозуміло і похвально. Терапевт вислухав її, схиливши голову набік, і дав таку настанову: залиш усіх трьох. Подруга сказала, що, власне, те, що їх троє, і є проблемою, а ніяким не рішенням. Вона пішла і більше не поверталась. Як упевнитися, що терапевт не черговий божевільний або не божевільніший за його пацієнта, — це ще те питання. Сам я не ходжу до терапевта, адже переконаний в тому, що знаю про своє божевілля більше, ніж він, от наскільки я божевільний. Терапевт порадить сестрі ракового пацієнта поставити крапку у стосунках, коли пацієнт зателефонує додому і захоче поговорити. Саме тоді інший чудово проводить час наодинці з собою. Виникає розлад. Що робити? Божевільний терапевт, звісна річ, радить писати злісні листи, в яких має бути чітко визначено, чого від пацієнта очікують, що він зробить. Телефонування найкраще припинити, та при цьому добре було б зберегти добрі стосунки.