Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає
- Автор: Айраксинен Тимо
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-66-3
- Переводчик: Ірина Малевич
- Жанр: Философия
Электронная книга - «Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає». Краткое содержание книги:
Розрахована на широке коло читачів, адже про щастя мріє ледь не кожна людина.
Як це стосується рівня життя — і чи стосується взагалі? Кожен може насолоджуватися деревами і сонцем. Це найсправжнісінька правда, але вилазки на природу найкраще робити тоді, коли шлунок повний і думки безтурботні. Коли рівень життя приведений до ладу, починаються пошуки якості життя. Якість більше не потрібно купувати, вона безкоштовно дістається тим, хто вдовольнив свої потреби. Тоді з’являється час насолоджуватися деревами і кущами. Пташиний спів звучить краще. Часто якість життя дістається задарма. Якщо голодний і пригнічений, важко чим-небудь насолоджуватися. Марно говорити про якість, якщо базові речі не в порядку. Лише тоді, коли вони доведені до ладу, можна сідати в позу дзен і обіймати дерева чи сидіти на причалі, звісивши ноги у воду і ні про що не думаючи. Щастя в тому, що не треба ні про що думати. І в цьому допомагають ті маленькі природні речі. Японці дивляться на квіт сакури і гору Фудзі. Їх можна побачити лише в певну пору року, але саме тоді кожен хоче бути на місці.
Досягнення якості життя залежить від рівня життя. Але рівня життя не досить. Мати в розпорядженні гроші та матеріальні ресурси, звичайно, важливо, але життя настільки несподіване, що благополуччя теж потрібне. Інакше кажучи, хоч би наскільки фіни були багаті, вони не відмовляться від переваг благополуччя. Що таке благополуччя, якщо не те саме, що рівень чи якість життя? На це запитання ми дамо відповідь у наступному розділі, де поговоримо про такі любі нам державу і суспільство загального добробуту.
3.3. Благополуччя
3.3.1. Благополуччя всім і кожному
Слово «благополуччя» належить до часто вживаних слів фінської мови. Люди люблять благополуччя. Це виключає благополуччя з когорти суспільствознавчих понять. Рівень і якість життя — наукові терміни, значення яких не завжди зрозуміле, якщо говорити простою мовою. Втім, вони мають притягальну силу, тому їх уживають, глибоко не замислюючись. Але їхнє справжнє значення виникло у хворому мозку соціологів. Такий самий принцип діє для поняття добробуту, коли йдеться про державу чи політику загального добробуту. Почнімо зі значення і вживання поняття благополуччя у простій мові. Воно близьке до щастя, на відміну від введених суспільствознавцями понять. Тих щастя цікавить мало.
Квіти квітнуть, якщо їм давати любов і «Субстрал», було сказано в рекламі. З квітами слід говорити заради їхнього благополуччя. Мовою науки це означає, що, коли людина видихає, квіти отримують діоксид карбону, тобто більше благ, ніж раніше. Квіти, про які піклуються у такий спосіб, — щасливі. Лише погані люди заперечують благополуччя квітів. Якщо заявити, що слово «благополуччя» не стосується квітів, ми посягаємо на їхню можливість бути щасливими. Це даремно і жорстоко. Квіти причетні до благополуччя і великого кола щасливих створінь. Квіти роблять людину щасливою, і людині слід робити квітку щасливою. Усе добро взаємне. Квіти покращують якість життя. Вони є вагомою частиною естетики середовища, і коли квітнуть на природі, і коли їх вирощують у горщиках вдома. Дім без квітів — сумне й непривітне місце. Квіти є передумовою якості життя. Квітка — друг людини. Також зелені рослини, які не квітнуть, покращують якість життя, навіть кактуси вдатні до такого діла. Давайте робити наших зелених друзів щасливими.
Тварини благополучні, якщо про них піклуються. Благополучні тварини — гордість свого власника. Про інше не варто навіть говорити. Мучителі тварин та інші злі люди — проблема, з якою мусимо щось робити. Зосередимося на хороших людях і благополучних тваринах. Здається, що благополуччя тварин передусім є благополуччям домашніх улюбленців і свійських тварин. Благополуччя — наслідок людського піклування і забезпечення умов життя. Людина дбає про благополуччя тварин, чим робить їх щасливими. На благополуччя диких тварин людина не може і не повинна впливати. Тварин треба залишити в спокої, щоб вони мали змогу жити своїм життям в умовах, передбачених для них творцем. Щось, звісно, робити можна. Зайцям не можна дозволяти плодитися настільки швидко, що внаслідок жахливих хвороб їхня популяція починає зменшуватися. Якщо немає природних ворогів, популяцію слід зменшувати відстрілюванням. Ця правда може завдати болю, але що поробиш, коли зайців у міських чагарях розвелось аж надто багато. Лисиць би побільше. Але вони теж переживають надмірне зміцнення популяції. Вони не благополучні. Людина мусить і їм допомогти.