Panicoffski
- Автор: Кундер Ріо
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Гамазин
- ISBN: 966-365-114-8
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Panicoffski». Краткое содержание книги:
Латинські танці передбачають мінімум одягу, легкі рухи, легку музику, легкий секс. І от серед усього цього карнавалу до хлопця раптом приходить справжнє кохання.
Автор роману Ріо Кундер — насправді наш український поет Семен Либонь. Зараз він дійсно живе в Британії, і дійсно викладає сальсу. А про інші паралелі ми можемо тільки здогадуватися. Як фахівець, Семен твердить, що сальса — танець закоханих, у той час коли танго — це спогад про кохання. Спробуйте станцювати сальсу разом із героями Кундера-Либоня і зануритися в кохання у всіх його виявах — від легкого поверхневого аж до глибоко психологічного.
Перед вами один з рідкісних випадків, коли секс є не гарніром чи ілюстрацією, а головною темою, сюжетом та пружиною дійства. Секс — це танець. Танець — це кохання. Кохання — це сальса. Сальса — це секс. Коло замкнулося, і у вас немає виходу.
І ось вони сидять у дільниці Ґрасіа в атмосферичному місці під назвою Тоуа. Це був заклад з модерним, але й стилізованим під орієнтальщину інтер'єром і приглушеним світлом. Відвідувачів було зовсім не багато. Ніби звіддалік, фоново, чулася розслаблена музика Smoke City. Чарівний голос Ніни Міранди саме виводив гіпнотичну «Підводну любов» — Underwater Love, навіюючи обом спогади про Aquarium і кохання, що його вони там зазнали з першого погляду.
— Досі не можу повірити, Фабі, що це ти тут, і ми з тобою отак зустрілися. Якби я вставив цю зустріч до сюжету роману, який нині пишу, то читачеві це точно здалося б одним збігом надміру.
— То ти все-таки пишеш роман? А про мене там є?
— Звичайно, ми ж домовлялися колись про «він підкрався до неї ззаду»?
Вона дещо сумно усміхнулася.
— Я певна, що в тебе має вийти щось гарне, адже до чого б ти не взявся, робиш дуже добре. Ти — ґеніяльний, Освальдо. А щодо зустрічи сьогодні, то вона мені здається цілком логічною.
— Фабі, дивись, не пропонуй якихось математичних формул, як мій друг Яннік.
— Але ж дійсно це логічно. Адже ми маємо однакові смаки. Мені подобаються абсолютно всі книжки, фільми й музика, які ти мені радив. Хіба ти забув, що сам подарував мені компакт Gotan Project? Я їх дуже люблю. Багато їхніх ідей нині використовую у своїй музиці, до речи. Коли дізналася, що вони гратимуть у Барселоні, подумала: це гарна нагода вперше побувати в Барсі. А приїхати сюди я завжди хотіла від тої миті, як ти мені розповідав про неї, про Ґауді, про Міро, казав, що це твоє улюблене місто в Европі й що хотів би тут жити. А тут мій бойфренд саме поїхав до Італії, і я була б у Лідсі сама.
— Бойфренд? Хіба ви з Леандром ще не одружилися?
— Я тепер не з Леандром, Освальдо. Я кохаю иншу людину. Моє життя дуже змінилося за цей час. Я зовсім инша, ніж була та Фабіана, яку ти знав. Щодо Леандра, то він навіть і не приїздив до Англії. Натомість ми домовилися зустрітися в Ріо, де провели разом два тижні. Спершу ми були начебто щасливі й дуже піднесені. Йому зі мною все так вдавалося! Знаєш, коли попливли разом пірнати в океані, він навіть примудрився спіймати голими руками велику в’юнку рибу, з якою це зробити практично неможливо! На якийсь третій день він взяв мене до гарного ресторану, витяг обручку й попросив стати його дружиною. Я сказала, що якийсь час хочу подумати. А вже наступного дня сказала «ні». Я не хочу повертатися до минулого, хочу йти лише вперед, куди б там не вело життя, без зупинок.
Голос Фабі став злим.
— І потім, навіщо він мене тоді зраджував, Освальдо, поясни мені, як він міг? Я ніколи йому цього не зможу вибачити, ніколи.
— Не знаю, Фабі. Для мене це незбагненно. Сеча, мабуть, вдарила в голову від щастя володіти такою жінкою, як ти. Що ще можу сказати? Якби ти була зі мною, мені б нічого більше в житті не треба було. Для мене жінка, яку люблю, є найважливішою цінністю. Остаточною. Над усе.
— Дякую, Освальдо… Я знаю, який ти є… А я полюбила цього чоловіка, цього старшого чоловіка з Лідса. Ці мої почуття з кожним днем стають все міцнішими. Я ніколи не думала, що можу покохати когось набагато старшого за себе. Навіть не знаю, за що. У нього стільки ворогів і ненависників! Може, це його очі? У нього такі теплі глибокі блакитні очі! Він вчить мене різних речей. Він такий мудрий! Ми разом ходимо до церкви в неділю, — він теж католик. Я люблю дізнаватися, які проблеми цікавлять старших людей. Вони такі гарні! Мені подобається їхній світ. Люблю слухати всю цю музику Елвіса Престлі й Едит Піаф. Ти знаєш?