Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації
- Автор: Пилског Стурла
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-6-1712-9172-0
- Переводчик: Вікторія Савчук
- Жанр: Здоровье
Электронная книга - «Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації». Краткое содержание книги:
Після того як нирки виготовлять добру свіжу сечу, настає час відправляти її далі й виводити з організму. Тоді вона транспортується вниз, до міхура, за допомогою сечоводів. Теоретично вони могли б мати прямий шлях витікання з організму, щоб сеча дзюркотіла рівномірно й невпинно, так би мовити, не покладаючи рук. Та це було б не надто практично. Тож іще до того як попередники людського виду почали розвиватися в різноманітних звірів земних, у них уже був метод утримування сечі до того часу, як настане відповідний момент її позбутися. Сечовий міхур як резервуар стічних вод є органом, який знаходимо знову і знову в більшості тварин, окрім птахів і окремих видів рептилій.
Наш міхур безпечно розміщений у тазі, де кріпиться до довколишніх структур сухожиллями і м’язами. Сам міхур, узагалі-то, великий м’яз, тому це має основоположне значення в тому, щоб він працював згідно з планом. Із внутрішнього боку він укритий слизовою оболонкою, що складається з клітин і опорної тканини, які функціонують як ефективний бар’єр між сечею і міхуровим м’язом. Цей бар’єр відіграє важливу роль у випадках інфекцій сечовивідних шляхів, перешкоджаючи бактеріям потрапляти із сечі далі в організм.
Будова міхура досконала і відповідає його функціям: він здатний і сильно розширюватися, і знову скорочуватися. Порожній він має форму груші, і його довжина не перевищує 5 см. Наповнюючись сечею, він розтягується, тому його довжина може сягати 13–15 см. Нормальний міхур може вмістити 4–5 дезилітрів до того, як потреба помочитися стане дуже відчутною. Водночас міхур може розтягуватися і більше. Найбільший об’єм рідини, який мені вдалося випустити з міхура, – трохи більше 5 літрів. У таких ситуаціях нормальне функціонування міхура зазвичай матиме довготривалі наслідки. Та міхур не може луснути від надмірного вмісту рідини. Цьому запобігає тиск угору на нирки: якщо він сильно зростає, продукування сечі призупиняється. Якщо він фактично лускає, це трапляється через раптовий сильний тиск на вщент заповнений міхур, наприклад під час ДТП.
Саме випорожнення міхура є надскладною функцією, якою управляють кілька ділянок центральної нервової системи. Коли міхур наповнюється, у головний мозок надходять сигнали, які він реєструє й одразу ж надсилає до сфінктера довкола отвору міхура команду скоротитися і таким чином утримувати сечу. Одночасно сам міхуровий м’яз отримує команду розслабитися. Коли кількість сечі досягає певної межі, рецептори починають реагувати на розтягування в стінках міхура. Тоді до мозку надходять нові сигнали, і ми стаємо свідками незвичайної взаємодії: ми починаємо відчувати позиви мочитися. Коли ми готові до випорожнення міхура, центральна нервова система перевертає догори дриґом попередні команди. Зараз сфінктер розпружиться, а міхуровий м’яз скоротиться. Ця чудодійна взаємодія між м’язами називається детрузорно-сфінктерною синергією.
Контрольна функція міхура складна і заковириста, та сам міхур дурний як пень. Він може попередити про те, що щось не так, лише в один спосіб – волаючи, що він повний і має випорожнитися. Саме тому багато різних розладів і захворювань у сечовивідних шляхах має один головний симптом – потребу часто відвідувати туалет. Це стосується як місцевих проблем – інфекцій сечовивідних шляхів або збільшення простати, так і окремих травм і розладів хребта чи головного мозку. Тому пошук причини проблем із сечовипусканням може бути складним і тривалим. Про сечовипускання людина зазвичай не думає, поки воно не припинить функціонувати як слід. Тоді ж про це, навпаки, думаєш забагато.
Одна з переваг пеніса – те, що ним просто пісяти. Якщо захотілося, то переважно достатньо лише заховатися за кущ і дістати його.