Квітка кохання
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-10-6
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Квітка кохання». Краткое содержание книги:
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Поки серце б'ється - так відверто перед читачами зізнається автор нової збірки. І це - не просто слова, це його життєве кредо: творити за принципом жодного дня без нового рядка.Автор дуже плодовитий, бо за досить короткий строк вже видав на - гора чотири збірки поезій. В них він уміло представив все розмаїття поетичних жанрів - лірику, гумор, сатиру. Окремо вийшли книжечки для дітей.
До нової збірки Квітка кохання автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
Душа тремтить як струни скрипки - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: Як хочеться в небо злетіти, але при цьому сильно відчуває Тяжіння землі.
Відчуваючи в душі приливи і відливи до прекрасної статі - ЖІНКИ, коли приходить любов, він захоплено вигукує: Розіпну я серце на семи вітрах. Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. Я п’ю любов з криниць кохання, бо його постійно охоплює сильна Спрага кохання.
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Поки серце б'ється - так відверто перед читачами зізнається автор нової збірки. І це - не просто слова, це його життєве кредо: творити за принципом жодного дня без нового рядка.Автор дуже плодовитий, бо за досить короткий строк вже видав на - гора чотири збірки поезій. В них він уміло представив все розмаїття поетичних жанрів - лірику, гумор, сатиру. Окремо вийшли книжечки для дітей.
До нової збірки Квітка кохання автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
Душа тремтить як струни скрипки - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: Як хочеться в небо злетіти, але при цьому сильно відчуває Тяжіння землі.
Відчуваючи в душі приливи і відливи до прекрасної статі - ЖІНКИ, коли приходить любов, він захоплено вигукує: Розіпну я серце на семи вітрах. Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. Я п’ю любов з криниць кохання, бо його постійно охоплює сильна Спрага кохання.
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Перейти на страницу:
Вже теї дівчинки нема.
Й чим більше я дивлюсь на неї,
Тим більше розпач й суєта,
Невже і в цей раз промахнувся,
Невже і в цей раз теж не та?
7.2.1999 р.
МІЙ ДРУГ, ЯК ПЕС. .
Мій друг, як пес, що серед трав,
Йому я: «Фу!» А він: «Гав-гав!»
Він геть би всіх перекохав,
Щоб з будки хтось… його підняв.
17.5.1999 р.
ЛЮБИМО І МОВЧИМО
Не шахиня ти, а – символ
Всіх найкращих почуттів!
Які очі, яке личко!
Хто б таку не захотів?
Ну а ми, як ідіоти,
Любим, хочем й мовчимо,
Поки інші їх запросять
В ресторан або в кіно.
5.8.1999 р.
КОЛИ ХОДЯТЬ В ГОРИ
Час звіряють в нас по зорях,
Ну а пристрасть – по жінках,
Коли з ними йдуть у гори,
Як у них проходить страх.
19.6.1999 р.
В ГАЮ
Чи ви хоч раз були в гаю,
Чи чули, як дрозди співають,
Які заманюють в гай день,
А темну нічку проганяють?!
23.6.1992 р.
ЩО ПОСІЄШ...
Видно, й себе ти не любила,
Якщо й мене не берегла,
Й завжди, немов нечиста сила,
Там, де могла, там і пекла.
Навіщо це було потрібно,
Ніяк не міг я зрозуміть?
Чи думаєш, як дужче крикнеш,
То буду більш тебе хотіть?
Душа вже відчаєм повніє
Й тебе не можу зрозуміть:
Чи ти зовсім вже очамріла,
Чи почала уже старіть?
Я знаю, що бувають зриви
В того, хто душу перегрів,
Та чи той зможе буть щасливим,
В кого в душі постійно гнів?
15.1.1999 р.
ЯКЩО ТИ ЛЮБИШ СПАТЬ
Яку пораду може дать
Той чоловік, що любить спать?
12.6.1999 р.
ЛЕЖУ І ДУМАЮ
Лежу і думаю про тебе:
Чи ти прийдеш уже, чи ні?
Чи ніжного живого тіла
Ти принесеш іще мені?
О, як мені в цім світі тісно,
І хоч ще поки я стою,
Та жаль, що ти співаєш пісню
Уже, як бачиш, не мою.
І хоч пісні людей зближають,
Та відспівали ми свої,
Бо вже тіла старіти стали
А разом з тілом і пісні.
8.2.1999 р.
ГУЛЯЄ ЗИМА
Над Києвом в фаті прозорій
Гуля зима.
Тих почуттів, що душу рвали,
Уже нема.
Лишились спогади, як диво
Отих зітхань,
Коли в житті не мав нічого,
Окрім бажань.
31.5.1999 р.
ЗАВЖДИ З ТОБОЮ!
Серце без серця – душа не на місці,
Звідки чекати тебе або вісті?
Ти на одному кінці, я на другому,
Хоч молимось Богу ще й досі одному.
Поглядом, мила, тебе я цілую,
Навіть тепло твоє з відстані чую.
Хочеться ближче до тебе підсісти,
Взять, обійнять і, як кажуть – «всю з’їсти»...
І грудоньки твої ніжні дівочі
Ніжним теплом поливати щоночі.
2.12.2000 р.
КЛУБ ДЗЮДО
Клуб дзюдо. В театрі драми
Тренер каже милій дамі:
– Скільки можна повторяться,
Що в дзюдо тре’ захищаться
І як падаєш, мов з неба,
Не тягни суддю на себе.
26.1.2003 р.
ЩО КРАЩЕ?
Краще жінці вибить зуба,
Ніж сказать, що впала з дуба.
Можеш жінку хоч убить,
А скажеш «дура» – не простить.
А скажи, що та, як жаба,
Буде з вас, що з Карабаха.
7.6.2003 р.
БІЖУ ДО ТЕБЕ
Жінку я шукаю без лукавства,
Щоб вона як бджілочка була,
А тому терпіть не можу хамства
І у тому не моя вина,
Що біжу, неначе на принаду,
Щоб напитись сили і тепла,
Хочу нею ніжитись до ранку,
Навіть, як розгнівана вона.
Навіть, як душа вся калатає
І від злості душу аж шкребе,
Бо її єдину я бажаю
Так, як птахи небо голубе.
14.4.2000 р.
НАПІЙ
Напій ваш видався на славу,
Я вдячний вам за мед і каву.
9.9.1998 р.
МИНУЛЕ І МАЙБУТНЄ
Сучасне мені нагадує річку, яка пливе,
Де по одну сторону річки – Минуле,
А по другу – Майбутнє іде.
А сучасне обох їх за руки веде.
21.6.1999 р.
ЯКЩО ЗАКОХАЄШСЯ
Любов – то ніби центрифуга,
Вона, як в річці джерело,
І так вона тебе закрутить,
Що ти забудеш й про село.
3.7.1999 р.
ПОХОДИТЬ БИ...
Перейти на страницу: