Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба

Не викликає сумніву той факт, що Лісостеп Північного Причорномор'я незалежно від політичної ситуації був невід'ємною частиною того економічного простору, який складав Велику Скіфію. На відміну від степових районів, природні умови Лісостепу сприятливі для розвитку осілості та землеробства. Це смуга помірної вологості, де лісові масиви є природним захистом від суховіїв. Глибокі малогумусні та середньогумусні чорноземи на лесі, підзолисті чорноземи та темно-сірі ґрунти — основа розвитку землеробства в будь-яких формах.

Тому основною галуззю економіки регіону було землеробство. Землеробство Лісостепу, яке мало глибокі історичні традиції і безперервну лінію розвитку з найдавніших часів, відрізнялося від степового вищим рівнем розвитку. Тут вже використовувався плуг — застосовувалася неглибока безвідвальна оранка. Можливо, у лісах була відома підсіка. Могла застосовуватись двопільна система. Посіви були в основному яровими, але відомі й озимі[300]. Асортимент культур, що вирощувались у Лісостепу, порівняно із степовим був дещо різноманітнішим. Головними культурами, що вирощувались населенням Лісостепового Правобережжя, були плівчастий багаторядний ячмінь, італійське просо, плівчасті пшениці (однозернянка, двозернянка і спельта) та голозерні (карликова), а також горох та конопля[301]. На Лісостеповому Лівобережжі, крім згаданих, вирощувались голозерна пшениця (м'яка), голозерний та пляшкоподібний ячмінь, тверда пшениця, жито, овес а також квасоля та боби.

Порівняно із степовими різноманітнішими були й знаряддя землеробської праці. Крім рал, у Лісостепу знайдено залізні серпи та коси, знаряддя типу коріннякопалок, зернотерки та ступки для розтирання зерна. Для просушування зерна використовувалися глиняні товстостінні жаровні, фрагменти яких знаходять у печах. Засоби зберігання зерна були загальними для всіх носіїв культур доби раннього заліза — зернові ями.

Особливістю господарства мешканців лісостепових поселень скіфського часу було садівництво. Яблука вирощували на Більському та Лихачівському городищах, а на поселенні Полкова Микитівка ще й черешні або терен. Існували навіть печі для сушіння фруктів[302].

Рис. 21. Бронзовий «сервіз» з Гайманової Могили.

Таким чином, землеробство Лісостепу відрізняється від степового способами обробки землі та землекористуванням, асортиментом вирощуваних культур. Землеробство у Лісостепу, яке зберігало багатовікові землеробські традиції, було домінантою економіки цього регіону й у своєму розвитку на декілька ступенів перебувало вище землеробства степової смуги Північного Причорномор'я.