На каравелі "Улюбленець Нептуна"
- Автор: Суслов Владлен Олексійович, Росин Вениамин Ефимович
- Год: 1962
- Язык: украинский
- Год: Дитвидав
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «На каравелі "Улюбленець Нептуна"». Краткое содержание книги:
Проте хлопчик помилився. Після ряду загадкових і незрозумілих пригод Федя з подивом і страхом переконується, що він потрапив на справжню купецьку каравелу, команда якої в усьому дотримується звичаїв давноминулої епохи. Кудряш стає свідком диких взаємин між забобонними матросами, спостерігає люте знущання капітана над своїми підлеглими. Федя наочно переконується, яка прекрасна наша дійсність порівняно з темною й відсталою добою середньовіччя.
— Здорово! — захоплено вигукнув Франсіско, очі його заблищали. — Був би в мене аква…
— Акваланг, — підказав Федя.
— Так, акваланг, я став би найзаможнішою людиною! Я діставав би золото із затонулих кораблів, коштовне каміння, перли.
— В аквалангу на велику глибину не спустишся, — вів далі Федя, захоплений власною розповіддю. — Інша річ — водолазний костюм. У ньому відремонтувати стерно — дрібниця. Раз-два й готово. Та що стерно! Водолази підіймають із дна моря затонулі кораблі…
Стерничий і Ніанг жадібно слухали Федю, ловили кожне його слово, сприймаючи розповідь Кудряша як чарівну казку.
— О, як би я хотів походити по морському дну в такому костюмі! — цмокнув язиком Ніанг. — Побачити, які риби там плавають, що росте…
— Вчені вивчають життя моря не в водолазних костюмах, а в батисферах і батискафах.
— Що це таке? — підняв брови Ніанг.
— Розкажіть, герцог, — попрохав стерничий.
Федя спробував якомога простіше пояснити, що батисфера — це така сталева куля, в якій перебувають дослідники. Кулю спускають під воду на тросі з борту корабля. На великих глибинах вчені спостерігають підводний світ. Ще цікавіший за батисферу батискаф — плавучий підводний корабель, виготовлений з міцної броні. Батискаф може спускатися в найглибші місця, які тільки існують в океані. Він сам підіймається на поверхню, своїм ходом іде потім на базу…
Кудряш розповів і про підводні човни. Франсіско не запитував ні про що і тільки на знак згоди кивав головою. Ніанг же ніяк не міг збагнути, що є підводні кораблі своїми розмірами в кілька разів більші за “Улюбленця Нептуна”, здатні занурюватись і, швидко пливучи під водою, долати величезні відстані.
Федя розпалився й став запевняти, що його дідусь ще в роки громадянської війни командував підводним човном на Балтиці, що підводні човни вже давно використовують з військовою метою. Та коли б Кудряш знав, він, безперечно, додав би, що тільки в Радянському Союзі вперше в світі спущено на воду підводний човен “Северянку” — справжню підводну плавучу лабораторію, на якій учені вивчають глибини північних морів, досі сховані від очей людини. Не забув би хлопчик розповісти й про те, що перший підводний човен збудував ще за царя Петра простий російський селянин Юхим Никонов із підмосковного села Покровського. Цей геніальний самоук уперше в світі винайшов і виготовив водолазний костюм із шкіри, з шкіряним шоломом, зі склом для спостережень під водою. Шкіряний скафандр був тільки тому, що про гуму на ті часи ще ніхто не знав. Лише в середині дев’ятнадцятого століття винахідник Гудьєр одержав її, нагріваючи каучук із сіркою.
Помітивши на обличчі Ніанга недовірливу посмішку, Федя став казати далі, що людина підкорила не тільки морські глибини, але й повітря, що створено літальні машини — могутні швидкісні лайнери ТУ-104, ТУ-114, АН-10, ІЛ-18, які за лічені години долають тисячокілометрові відстані.
В цей час по трапу збіг Альфонсо.
— Дон Франсіско! — крикнув він, — Боцман просить вас перевірити, чи правильно хлопці встановили реї.
— Вибачайте, герцог, — підвівся з лавки стерничий, — мені час іти… Справи чекають…
— Як тобі не соромно, Федю! — вигукнув Ніанг, коли стерничий і Альфонсо зникли з очей. — Навіщо ти обманув Франсіско? Негоже сміятися над старшим!
— Я нікого не обманював! — образився Федя.
— А де ж ти бачив такі залізні каравели, — замахав руками Ніанг, — які можуть піднімати по сто чоловік і літати швидше й далі за птахів?!
Скільки потім Кудряш не намагався довести товаришеві, що говорив щиру правду, той тільки хмурився й мовчав, заперечливо похитуючи головою. Він навіть не став далі слухати Фединих пояснень і відвернувся.
Вперше хлопчики посварились.
Розділ двадцять четвертий
“Хочу в Променистеанію!”
Федя не знав, як довести другові, що все, про що він розповів, було і є насправді. Ображений, Кудряш схопився з місця й перший подався вниз по трапу. Ніанг розгублено гукнув йому навздогін:
— Куди ж ти, Федю, вернися! Я вірю тобі, чуєш, вірю! Вернися, Федю!
— Зараз я тобі доведу, що н£ вигадав нічого! Зачекай мене тут, я скоро повернуся…
Кудряш підійшов до капітанської каюти. Крізь нещільно причинені двері було чути, як хазяїн каравели обсипав когось лайками.
Федя нерішуче зупинився. В цю хвилину йому не хотілось зустрічатися з капітаном. У серці хлопчика ще не вщухла образа. Він не міг простити Дієго грубого закиду, ніби з його вини “Улюбленця Нептуна” не було підготовлено до шквалу.
“Цікаво, кого це він так? — подумав Кудряш. — А втім, яке, власне, мені діло до цього? Що я, підслухувати сюди прийшов?.. Гаразд, зайду пізніше”.