Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Що як сядеш – під тобою.
8.5.2003 р.
ТИ НАЦУПИЛА СПІДНИЧКУ
Ти нацупила спідничку
Аж по саме-саме... ось,
Чи ти того не боїшся? –
Що тебе колись десь хтось.
Те дівчисько подивилось,
Як ведмідь на паровоз,
Та ж вона й дана для того,
Щоб її колись, десь, хтось.
4.10.2001 р.
НАЙКРАЩА ВІАГРА
Будь Він, навіть, імпотент –
Підніму його в момент, –
Кет сказала до Грицька
І спідничку підтягла.
А як глянув Гриць на диво,
Хлопця тут же, мов збісило.
І, забувши він про втому,
Вмить звалив дівча в солому.
А що далі вже було?
Це не скаже вам ніхто.
22.1.2001 р.
НЕБЕСНА КРАСА
О, небесна ти краса! О, Наталія!
Ой, до чого ж чарівна в тебе талія!
Як же хочеться в вогонь твій забратися,
І під Місяцем цяцьками тай погратися.
Хай курличуть журавлі над озерами,
Щоб завжди ми залишались – піонерами.
22.1.2001 р.
НАЙКРАЩИЙ ПОДАРУНОК
Не знав, що в тебе іменини,
А то б я цілу ніч не спав,
І цілий кошик апельсинів
Тобі б в цей день приготував.
В цей день тобі б подарував
Я ціле море ніжності,
І все б, що мав тобі віддав
За погляд твій, що з вічності.
І щоб завжди сміялась ти,
Як Сонечко над морем,
Й тебе я б вічно цілував
Від щастя і від горя.
Але, надіюсь, що колись,
Прийде така хвилина,
Що подарую я тобі
І донечку, і сина.
12.12.1989 р.
СВОЇЙ КОХАНІЙ
Знаючи твої всі недостатки,
Я про них не хочу говорить,
Бо як тільки ти на мене глянеш,
То і сам не знаю, що робить?
Бо тоді себе я ладен вбити,
Та в словах про це не розказать.
Знала б ти! – як хочеться любити,
Коли в полі зорі миготять.
9.8.2012 р.
Я ТАКИЙ ЯК ВСІ
Я такий, як всі ви, люди, –
І веселий, і сумний,
І люблю жіночі груди,
Хоч візьми мене і вбий.
15.5.2002 р.
СІСЬКИ, ЯК СОСІСЬКИ
Чи то в тебе така жадність,
Чи такий вже апетит,
Що як схопишся за цицьки,
То стаєш, немов бандит?
25.10.2001 р.
КАТЯ ОЛІ:
От до чого люблю поле
І берізки у гаю,
І сидіть всю ніч до ранку,
А на чому? – не скажу.
23.7.2012 р.
ПАНСЬКА ГРА
Мене ніхто не цілував,
О, як би я в ту гру зіграв,
Щоб до твого добратись тіла,
Яке весь день лежить без діла.
22.7.2012 р.
ХОРТИ І ЧОРТИ
Є люди темні і веселі,
І є неначе – знахарі,
Одним давайте ви – ідеї,
А неслухняним – сухарі.
Одні будують щось і сіють,
Інші те й роблять, що гребуть,
Й тільки тоді вони радіють,
Як інші плачуть і ревуть.
24.11.2001 р.
ДЕРЖИМОРДИ
Я дивлюсь на нашу Раду
І на наших держиморд,
Та хіба ж, скажіть, то люди –
Що неволять свій народ?
23.7.2012 р.
ЯКЩО ВОНА ПОГЛЯНЕ
Як на неї ти не глянеш?
Як її ти обійдеш?
Бо якщо на тебе гляне –
Чорта з два і сам пройдеш!
3.6.1995 р.
ПОВНОЛУННЯ НА МОСТУ
Ну як ти не глянеш на Божу красу,
На те повнолуння, що йде по мосту,
Бо там, де пройде та дівоча краса,
У кожного з нас оживає душа.
10.3.1995 р.
А ЧАС ІДЕ!
Хоч ти кричи, хоч ти крутись,
А так не буде, як колись.
8.5.2003 р.
БУЛИ ПОЕТИ
Умруть «геніальні поети»,
І щезне поетів плин,
Як їхні нікчемні сонети
Почнуть вимітати з глибин.
І боляче буде дивитись
На все те лайно, те сміття,
Яким засмітили Планету
Й найкращі людські почуття.
Хоч є в нас і справжні поети,
Як, скажемо, Пушкін, Омар,
Які не писали куплети,
Заради дешевих похвал.
1.1.1977 р.
ТАНЮША
По всім канонам ти, Танюша,
Стаєш, неначе дика груша,
Ти тільки думаєш, міледі,
Що ти уже доросла леді.
І хоч у тебе є вже діти,
Але тобі на їх пердіти,
В тобі ні жалості, ні болю
За їхню, вибачаюсь, долю.
Чи ти без матері родилась,
Чи в тебе батька не було?
Звідки ж така ти в нас з’явилась,
Що їх відвезла всіх в село?
І ти свою свекруху – маму,
Вже поміняла на авто,