Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Всім довів, що він – борець,
Й той, що в кріслі вже сидить –
Може скрізь і всіх судить.
Ну, а тим, що не мовчать –
Можна й ще строк добавлять.
І сміється до Миколи:
– Ця не вийде вже ніколи.
Й зробим так, що під бараком
Будуть всі її там раком,
Бо на хитрих – він їй в тон,–
Є, як кажуть – й хрен з вінтом.
Той, хто у Верховній Раді
Навіть рік пропрацював,
Можна без суда і слідства,
Позбавляти всяких прав.
Дивний в нас пішов народ,
Що не вождь, то – ідіот,
Бо тоді любу солістку,
Може – без суда і слідства.
20.7.2012 р.
ПОМІДОРИ
За твої ці помідори
Я б віддав моря і гори,
І троянди запашні,
Тільки дай ти їх мені.
Й ще б добавив торбу сала,
Тільки б ти мене кохала.
18.7.2012 р.
МОЗОЛЬ
Що ж робить ти з нею будеш? –
До Грицька говорять люди, –
Як би ти не став стараться,
А мозоль не дасть добраться.
18.7.2012 р.
ПІД СОНЦЕМ
Що ж воно то за корівки,
Що ж воно за дивина?
Що бояться із Дубрівки,
Хлопці йти до Дивина.
18.7.2012 р.
ДИВЛЮСЬ НА НЕЇ
Я дивлюсь на цеє личко,
Й відчуваю той магніт,
Від якого плавки рвуться,
Навіть в сорок вісім літ.
17.7.2012 р.
ТАМ ДЕ РІЧКА
Там, де річка, там, де поле,
Де буркун і кропива,
Там дівчина зорі поле,
Бо прийшли її жнива.
17.7.2012 р.
ВІТЕР
Він живе без рук й без ніг,
А от в хату сам прибіг,
Й хоч прозорий, й не патлатий,
А весь день ганяє в хаті.
16.7.2012 р.
ЗАБУВАЮТЬ ПРО СЕРЦЕ
Там, де сестри по палатах
В міні-юбочках пройдуть,
Будь там хоч які всі хворі –
Всі на виписку ідуть.
17.7.2012 р.
ЯК ПОБАЧУ Я ДІВЧИНУ
Як побачу я дівчину
Особливо перший раз,
То соромлюсь, як дитина,
Навіть глянути в той час.
Щось тоді стає зі мною,
І не можу пояснить,
Чому в мене усе тіло,
Мов на холоді, тремтить?
19.7.7.2012 р.
ЩОБ НЕ ЗРАДЖУВАВ
Якщо хочеш, щоб коханий
На дівчат не поглядав,
Роби так щодня з тим хлопцем,
Щоб і муху не прогнав.
19.7.2012 р.
ГРЕБЕ
Все гребе прем’єр під себе,
Якби міг – то згріб і небо.
От у хлопця апетит,
Зразу видно, що – бандит.
А народ? – А що народ?
Його можна в хвіст і в рот.
А сам знайде десь Лілею
Й буде тішитися нею.
20.7.2012 р.
ДІВОЧА КРАСА
Весь час думаю про неї,
Про дівочу ту красу,
Й чи її знайду – не знаю,
Ну, а раптом я просплю!
А душа, як кінь ретивий,
Так і рветься до… туди,
Де жінки ховають скриню,
Щоб зливали ми меди.
19.7.2012 р.
«ПРИВІЛЕЇ»
Як маєш щось писать про ката,
Краще про матір напиши,
Яка з хреста неначе знята,
Що працювала за – шиші.
А хіба ті, що там на Курську,
Чи не хотіли хлопці жить?
Що захищали землю руську,
І присягались їй служить.
А хто про їх батьків подумав,
Як не вернулись їх сини.
Які на «Курську» повмирали
Не за медалі й ордени.
Кругом пани, кругом лакеї,
Ну як тут можна без ганьби?
За ті державні привілеї:
Кожному – цинкові гроби.
11.11.2001 р.
ГУМАННИЙ
Шеф в рік три рази в Ялті, в Сочі,
Йому курорти, ордени,
А чи спитав: що люди хочуть?
Чи їм хоч щось дали вони?
Він тільки й знав, як той папуга
Одну й ту фразу повторять:
Руку приставить до макітри
І як індик: – Так і держать!
Чому ж, як ти такий гуманний
Й так гарно думаєш про нас,
Чому ж і нам не дав путівку
І не сказав щоб: – так держать!
11.11.2001 р.
МАМОЧКИ
Ой, і мамочки пішли,
Мамочки-мочалочки,
Тільки ходять й заглядають
В кого більші плавочки.
19.7.2012 р.
В ГОЛОВІ ДУМКИ ЛЮТУЮТЬ
В голові думки лютують,
Як над горами орли,
Та коли ж бо нас почують
Ті, що совість пропили.
В Києві дома пустують,
Ну, а людям ніде жить,
Тож, щоб знали, як буржуям
За копійочки служить.
В Києві дома пустують,
А десь совість продають,