Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
ГОЛОВА, ЯК БОДНЯ
Голова, неначе бодня,
А душа, як океан,
Ой, як хочеться сьогодні
В твій ввірватись ураган.
21.7.2012 р.
СЛІПАК І КІНЬ
Летить сліпак
В густий ріпак,
Й весь час говорить:
Так – так – так.
Може я там коня знайду,
Ой, як конятину люблю…
21.7.2012 р.
МУЖИК – ДУРИЛО
Так як жид, так й – БЕЕМВЕ,
Так як жид, то й – Мерседес,
Ну, а наш мужик – дурило,
Все працює на прогрес!
Бідні люди тільки й знали
То – овес, то – Дніпрогес,
А жиди, якщо відверто –
Чхать хотіли на прогрес.
23.7.2012 р.
ГАРНЕНЬКА ПОПА
От ви що не говоріть,
Попа в вас, як квіточка,
Бо як з відстані поглянуть –
Хватить на все літечко.
20.7.2012 р.
ПОКИ БУДЕ ПОРОХ
Полював я за жінками,
Й буду вічно полювати.
Поки в мене (це між нами),
Буде чим у них стріляти.
Я ЛЮБЛЮ
Я охотивсь за жінками,
Й буду вік охотиться,
Бо на кого й ще крім них,
Можна вже охотиться?
18.7.2012 р.
ЖІНКИ, ЯК УЖІ
Всі жінки: своя й чужі,
Де не глянеш – як вужі,
Кожна, просто, аж сичить,
Спробуй їй не заплатить.
21.7.2012 р.
НІЧ ПРОЙШЛА
Ніч пройшла і слава Богу
Й десь у небо піднялась,
Засріблилася дорога,
Вся туманом затяглась.
Я виходжу на дорогу,
Де виспівують дрозди,
І про себе: Слава Богу,
Що пішла, нарешті, ти.
У садку цвіте калина,
Боже, день який ясний!
І радію, як дитина,
Що нарешті – вихідний.
10.3.1995 р.
ПОКИ ГОРЯЧА СКОВОРІДКА
Як, браток, ти мій не пнись,
Та не буде, як колись,
То ж, як йдеш весною в гай, –
Про любов не забувай.
Бо пройде десь літ із двадцять
І тобі відкрутять яйця,
То ж, дивись, їх не жалій,
Й разом з ними – всіх повій.
Поки в них горить та квітка,
І горяча сковорідка.
8.5.2003 р.
ЯКЩО ТЕБЕ ХТОСЬ ЖДЕ
Від кохання теплішає в хаті,
І від нього, аж сяє роса,
Як приходять русалки патлаті –
Вмить веселками грає душа.
Її посмішка дім прикрашає,
І від щастя, аж серце гуде,
От що значить, як жінка кохає,
От що значить, як хтось її – жде.
25.9. 2001 р.
ЗУБИЛО
Нема до тебе в мене злості,
Але нема і співчуття,
Видно, нічого не навчили
Тебе ні люди, ні життя.
Ти й зараз пурхаєш, як птичка,
Хоч й ще дурепа із дуреп,
І думаєш, що ти синичка,
І любиш брехні і наклеп.
Ти ще й сьогодні відрізнити
Не можеш зла від доброти,
А ще говориш – що розумна,
І наймудріша в світі ти.
Видно, нічого не навчила
Тебе матуся до пуття,
І ти, так як була зубилом,
Так ним і залишилась, кума.
– І хоч я груба, і сварлива, –
Зате живу я, як в раю,
Зате я добра й справедлива,
І хто попросить, всім – даю.
Та я б з людьми ото й дружила,
Й навіки б в мене зникло зло,
Якби ж хоч в жарт якесь дурило
Пограть гукнуло в доміно…
Всі жінки, то – справжні дури
Світ яких ще і не знав,
Й тільки знають процедури –
Щоб завжди їй хтось щось дав.
За селом гуркоче трактор,
В небі зорі муркотять,
От й вгадайте, що ці баби
І чого від нас хотять?
25.7.2012 р.
ЩОБ МИ РОБИЛИ?
Щоб не було в вас тої штуки –
Ні в дружини, ні в куми,
Того і не уявляю:
Щоб робили ви і ми?
22.7.2012 р.
ПІДДАВКИ
Де не глянеш, там і – трутні,
Де не глянеш, там – вовки,
Ну, а наші дури й дурні
Тільки й знають – піддавки.
Дивлюсь на телепнів оцих,
Дивлюсь на маминих синочків,
Їм ще нема і двадцяти,
А біля них ще й досі квочки.
Яким усе вже не по чим,
На честь і совість їм начхати,
Бо в нього батько Президент,
І титул має вчений – мати.
А тут хоча б тобі у жарт
Подарував хто хоч троячку,
Отож, чи варто, ви скажіть,
Комусь служити за собачку.
12.12.1989 р.
ДЕ ШЕПОЧУТЬ ЯВОРИ
Не крути, красуне, носом,
І розумну не вдавай,
А прийшла із хлопцем в просо,
То чекать не заставляй.
Бо як хлопець щастя просить –
Не крути тоді ти носом,
А крути тоді ти тою,