Замах (Щось краще за смерть)

У наступні дні, в очікуванні вручення нагороди, він аналізував ситуацію, в якій опинився. Запропонована Ніколаєм Алєксєєвічем перспектива страшила: «виконувати завдання подібного кшталту», отже — нові вбивства. А він наївно думав, що Заремба — останній, він ще дав собі слово, що Заремба останній і жодної жертви більше. Тепер вже сам собі не вірив. Щоразу він робить для них те, що вони хочуть. Якщо заберуть йому Гедвіг, то хоч руки на себе накладай... Мар'яна мала рацію: тільки Гедвіг зможе його врятувати. Він не знав як, але лише вона могла це зробити. Хоч як собі і не клявся, що більше не вбиватиме, але вони візьмуть над ним гору. Знову його переконуватимуть, знову заженуть у кут, і вибору не буде. Це вони робили граючись, не задумуючись, для цього вони мали цілий апарат. Якщо доведеться залишитися в Москві без Гедвіг, то він пропав. Сам він не знайде в собі сили їм протистояти. Можна викинути зброю до води, можна повернутися, не виконавши завдання, та вони даватимуть нові завдання і знову тебе відправлять їх виконувати.

Леонід пригадав дану Гедвіг обіцянку про те, що у випадку безвиході вони разом утечуть на Захід. Та його там завжди зможуть знайти. Такого, як він, у спокої не полишать. Хіба мало прикладів? Втекти до американців він не міг. А якщо втече до Західної Німеччини під чужим прізвищем, то знайти його буде неважко. Спочатку потрапить до інфільтраційного табору в Західному Берліні, де аж кишить агентами. Про його прибуття одразу стане відомо. І навіть якщо йому вдасться, а це вже зовсім малоймовірно, живим вибратися із Західного Берліна, то він змушений буде здатися на ласку адміністрації зі справ біженців. Без допомоги державних установ чи компетентних органів згодних приховати його минуле і обійти встановлений порядок реєстрації і виробити для них обох документи під цілком новими прізвищами, така втеча — чисте самогубство. Залишається ще спроба переговорити з головою Комітету державної безпеки, хоч це й дуже небезпечно. При врученні нагороди напевне буде присутній Алексєй Ніколаєвіч, який, так само як і Борис, негативно ставиться до його одруження. Від однієї лише думки, що вони зможуть йому відібрати Гедвіг, його охопив гнів. З одного боку, краще Гедвіг узагалі не вплутувати, а то виникне ризик, що вони надто нею зацікавляться, а з іншого, вони хочуть, щоб він на декілька років залишився в Москві. Вони хотіли, щоб той Ганс Фаґель, якого вони собі створили, зник. Та все ж варто спробувати. Якщо голова не буде заперечувати проти їхнього одруження, то решта мовчатиме. А якщо голова відмовить йому, що тоді?