Тінь попередника
- Автор: Ешкилев Владимир
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-009-4
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Тінь попередника». Краткое содержание книги:
Роман «Тінь попередника» В.Єшкілєва — перший з трилогії «Фаренго», що виходить в серії інтелектуальних романів «Червоне та чорне», є прикладом абсолютної позажанрової інтеграції почуттів, відчуттів і вчинків. Бо що є реальністю, а що фантастикою — на це навряд чи хтось зможе відповісти.
* * *
Володимир Єшкілєв народився в 1965 році в Івано-Франківську. Естет, енциклопедист і гурман літератури. Колекціонер вражень і шукач пригод. Його твори нагадують елегійні райські кущі, до яких несподівано завітала неприхована правда життя, і ми знову поринаємо в одвічне протистояння добра і зла, любові і ненависті, світла і темряви. В. Єшкілєв — майстер, який одним мазком може змінити напрямок сюжету. Пише в різних жанрах, але віддає перевагу інтелектуалізму в літературі.
Автор низки оповідань, новел, есе. Окремими виданнями вийшли романи «Адепт» (разом з Олегом Гуцуляком), «Втеча майстра Пінзеля», «Богиня і консультант» та інші. Роман «Тінь попередника» — перша частина трилогії «Фаренго».
— Дякую. Ви зробите мені неабияку послугу… Лише одне маленьке виправлення: моїй законній дружині вже виповнилося сімнадцять стандартних років. Якщо у тому досьє, яке ви читали, є інакша інфа, то це лише наслідок непорозуміння. Так повелося, що наші чиновники фіксують вік за арпікранським місцевим часом. Наш рік на три місяці довший за земний. Така ось плутанина у ваших даних, раднику… В арпікранських канцеляріях, як бачите, звили собі гнізда тверді патріоти.
— Вибачте.
— Все о'к, Вангелю, все о'к, не переймайтеся… Між іншим, хочу вас відразу запитати. Як фахівця. Як ви вважаєте, раднику, що іще, на ваш погляд, з моєї грішної біографії може викликати недружнє ставлення з боку консервативних мешканців вашого малого світу?
— У мене немає вичерпних даних щодо вашої грішної біографії, — в голосі Гело-молодшого з'являється щось невловимо-металеве. — Між іншим, ми називаємо наш малий світ Кідронією.
— Кідронія. Так, я знаю. Красива назва.
— Я радий, що вона вам подобається. Ми дуже любимо нашу Кідронію, Олександре. Може, це вас і здивує, але тверді патріоти звили собі гнізда не лише в арпікранських канцеляріях. Відпочивайте, вивчайте файли попереднього ознайомлення. Стикування фреґату з карантинною станцією передбачається за три з половиною години.
— Стандартних?
— Ні, кідронійських.
Поселення «Благословенне починання»,
Кристалічна провінція,
планета Кідронія (4КВ67:3)
системи Абелари (55 Рака).
7 семпрарія 416 року Ери Відновлення.
Цивільний лікар поселення «Благословенне починання» Авл Кірінскі архівував дані медичного сканування. Він рішуче розвернув своє крісло в бік асистента Мангуса:
— Якщо ви, колеґо Мангусе, як зазначено у вашій особистій справі, направду володієте зародковими навичками телепатії, то ви вже повинні знати, яким буде моє рішення.
— Мої телепатичні здібності не такі розвинуті, док, — Мангус стримано посміхнувся. Так повинен посміхатись мудрий підлеглий у присутності перестарілого занудного шефа. — А крім того, ви ж імплантували собі захисного чіпа.
— Це нетактовно, Мангусе, казати вголос про мої імплантанти. Вкрай нетактовно… І взагалі, скільки ж можна вам нагадувати, що недоречно мовити вголос про імплантні мережі респектабельних і поважних громадян? Недоречно, колеґо, ви розумієте? Неприпустимо. Навіть тоді, коли ми з вами розмовляємо око в око. Ви, колеґо, недавно у нашому поселенні, й лише тому я вибачаю вам цю нетактовність.
— Присягаю, док, я ніколи не буду висловлюватись уголос про імплантанти або нанороботи, вмонтовані у шляхетні тіла поважних громадян.
— Я сподіваюся, дуже на це сподіваюся, Мангусе. Ви виросли і практикувались у Центральному поселенні, а там завжди заохочували безцеремонність і невизнання життєвих досягнень старших.
— Мені важко порівнювати.
— Я розумію, що важко. Адже ви, колеґо, ніде й не були, окрім вашого Центрального. Я знаю, знаю. А от я, до вашого відома, за останні сімдесят п'ять років побував на п'яти Випереджуючих планетах, й у всіх — я наголошую! — у всіх тридцяти поселеннях Кідронії. Й ніде, кажу вам, не бачив більшої неповаги до фундаментальних цінностей Відновлення, аніж у цьому вашому припортовому вертепі. Там, пам'ятаю, ще перед Війною сумнівні істоти, народжені від незаконних стосунків людей з клонами, отримували високі посади й навіть викладали в тамтешньому так званому університеті. А тепер вони керують дітьми спадкових громадян Імперії! Віддають накази, вимагають до себе поваги, немовби мали на це природне право. Про таке навіть думати бридко… Я не расист, колеґо, й не прибічник сенаторів-консерваторів, але ж є межа прийнятого. Наші з вами предки досягли галактичної могутності завдяки тому, що сповідували генетичну суворість і віру в мудрість Отців-відновлювачів.
Мангус схилив голову, щоб Кірінскі не побачив його скептичної посмішки. Старий док і без того підозріло дивиться на його Зару. Якщо ж дідуганові сильно засвербить, то для медика його ранґу не буде особливих перешкод для того, щоби порівняти біологічний паспорт Зари з її натальною картою в базі даних Сектора Кастора. І тоді Мангуса, у кращому випадку, звільнять з роботи і позбавлять лікарського сертифікату. Тому асистент перевів розмову в інше русло: