МАМА, ДОНЬКА, БАНДЮГАН

-Підйом! Вставай, мудило! - зброя вороже смикнулася у правиці Рибалки.

Дядько завовтузився.

Таки сьогодні не твій день, Олежко.. Вірніше, ніч... Не твоя...

Знову блимнули в темряві фари, а над фарами - ще один вогник, червоно-біло-синій, наші менти оздобили свої машини на манер кіношних копів. Чому вони намалювалися саме тут, на проспекті, і саме в цей час? Їм мало дороги чи робити нема чого? Рибалка приречено заховав зброю назад, хоча не сумнівався - обшукають і знайдуть. Буде що згадати хлопцям.

Тікати від них, влаштувати перегони нічним грудневим Києвом для повноти картини? Дівчисько вони не кинуть, а його хай ще зловлять... Краще насолоджуватися таким адреналіном, аніж виділяти його в брудній камері, пояснюючи, що ти не верблюд. Та не солідно це все, не поважно, не царська справа - гасати навипередки з патрульними машинами, і доведеться прийняти нав`язаний вищими силами сценарій нинішньої ночі.

Поки міліцейська машина наспіла, дядько встиг вибратися з-під непритомної дівчини і стояв рачки, спритно звестися на рівні ноги заважала важка куртка. Олег стояв спокійно, тримаючи руки в кишенях пальта.

-Ану, руки на машину! А ти - підйом! Бігом, бігом!

Рибак виконав наказ, і кремезний сержант вправно обшукав його, переможно витягнув пістолет, помахав ним. Інший слуга закону допоміг дядькові підвестися, теж звелів обпертися об капот, та обшук нічого незаконного не виявив. Потерпілою вони зацікавилися в останню чергу.

-Це він, він збив! - водій "вольво" мстив Олегові за свій недавній переляк.

-Він правду каже? - сержант шарпнув Рибалку за лікоть.

-Ні. Вона сама кинулася під машину. Командире, їй у лікарню треба, і перевір - вона п`яна.

-Без соплєй слизько! Від вас, - сержант підкреслив ввічливе звертання, - теж спиртним чути. На експертизу поїдемо?

-Можемо поїхати, навіть мусимо. У машині фляжка лежить, ковтнув, день закінчився важко.

-Він ще для тебе не закінчився. Довгим буде, без початку й кінця. Заллють баньки, потім людей збивають. А може... ви знайомі?

-Слухай, командире, давай розбиратися, але не тут. Вези, куди треба, тільки наперед дівку в лікарню доставте. Між іншим, на цей газовий пістолет у мене є дозвіл. У машині барсетка, там усі потрібні документи.

-Адвокатові подзвонити не хочеш?

-Поки що він мені не потрібен. Усе до ранку стане на свої місця.

-А як же! Сідай поряд, я твою тачку поведу...

-Свідка теж забрати треба.

-Без тебе розберуться. Допоможи краще, покладемо її до тебе на заднє сидіння. Хоч жива?

-Доречне запитання. Головне, сержанте, вчасно поставлене...