Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочая поэзия » Нічийна троянда
Нічийна троянда - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Нічийна троянда

Электронная книга - «Нічийна троянда». Краткое содержание книги:

Der Band Die Niemandsrose nimmt eine zentrale Stellung in Celans dichterischem Werk ein und kann als Höhepunkt seines Schaffens gelten. Er umfasst Gedichte, die zwischen 1959 und 1963 entstanden sind. Gleich dem vorangehenden Band Sprachgitter, enthält er ein ausgeprägtes poetologisches Programm, das zugleich ein Daseinsentwurf ist. Die Konstituierung einer neuen Wirklichkeit geschieht mit Einbeziehung existenzieller Fragen und kultureller Identitätsproblematik, vor allem der Leiden an der Schoah und der Entdeckung der russischen Literatur, deren Inbegriff für ihn der russischjüdische Dichter Ossip Mandelstamm ist. Die kosmische Dimension des Celanschen poetischen Universums äußert sich unter anderem in den zahlreichen intertextuellen Bezügen, die ihn als einen überaus weltoffenen Dichter zeigen.
Збірка Нічийна троянда займає центральне місце в поетичному доробку Целана й вважається вершиною його творчості. Вона охоплює вірші, що виникли між 1959 і 1963 рр. Подібно до збірки Мовні ґрати, вона містить чітко виражену поетологічну програму, яка водночас є проектом буття. Конструювання нової дійсності відбувається із залученням екзистенційних питань і проблематики культурної ідентичності, насамперед страждань, заподіяних Голокостом, і відкриттям російської літератури, втіленням якої став для нього російсько-єврейський поет Осип Мандельштам. Космічні виміри Целанового універсуму виражаються, серед іншого, в численних інтертекстуальних зв’язках, які показують його як надзвичайно відкритого до світу поета.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 29
Перейти на страницу:
Schweigen, wie Gold gekocht, in verkohlten Händen.
Große, graue, wie alles Verlorene nahe Schwestergestalt:
Alle die Namen, alle die mit- verbrannten Namen. Soviel zu segnende Asche. Soviel gewonnenes Land über den leichten, so leichten Seelen- ringen.
Große. Graue. Schlacken- lose.
Du, damals. Du mit der fahlen, aufgebissenen Knospe. Du in der Weinflut.
(Nicht wahr, auch uns entließ diese Uhr? Gut, gut, wie dein Wort hier vorbeistarb.) Schweigen, wie Gold gekocht, in verkohlten, verkohlten Händen. Finger, rauchdünn. Wie Kronen, Luftkronen um — —
Große. Graue. Fährte- lose. König- liche.

АЛХІМІЧНЕ

Мовчання, мов переплавлене золото, в обвуглених до кісток долонях.
Велика, сіра, близька, як найважча втрата, постать сестри:
Всі наймення, всі спалені разом наймення. Скільки попелу благословити. Скільки здобутої раптом землі понад легкими, зовсім легкими обручами душі.
Велика. Сіра. Без- жужільна.
Ти, тоді. Ти, з блідим надкушеним пуп'янком. Ти у виннім потоці.
(Чи не правда, нас також визволив цей годинник?) Добре, добре, як твоє слово тут мимохідь вмирало.) Мовчання, мов переплавлене золото, в обвуглених до кісток долонях. Пальці, тонесенькі, мов корони, етерні корони навколо — —
Велика. Сіра. Без- слідна. Вінце- носна.

EINE GAUNER- UND GANOVENWEISE

GESUNGEN ZU PARIS EMPRÈS PONTOISE

VON PAUL CELAN

AUS CZERNOWITZ BEI SADAGORA

Manchmal nur, in dunklen Zeiten.

Heinrich Heine, An Edom
Damals, als es noch Galgen gab, da, nicht wahr, gab es ein Oben.
Wo bleibt mein Bart, Wind, wo mein Judenfleck, wo mein Bart, den du raufst?
Krumm war der Weg, den ich ging, krumm war er, ja, denn, ja, er war gerade.
Heia.
Krumm, so wird meine Nase. Nase.
Und wir zogen auch nach Friaul. Da hätten wir, da hätten wir. Denn es blühte der Mandelbaum. Mandelbaum, Bandelmaum. Mandeltraum, Trandelmaum. Und auch der Machandelbaum. Chandelbaum.
Heia. Aum.
Envoi
Aber, aber er bäumt sich, der Baum. Er, auch er steht gegen die Pest.

ШАХРАЙСЬКА Й ЗЛОДІЙСЬКА БАЛАДА

СПІВАНА У ПАРИЖІ ПОБЛИЗУ ПОНТУАЗА[11]

ПАУЛЕМ ЦЕЛАНОМ

З ЧЕРНІВЦІВ БІЛЯ САДАҐУРИ[12]

Часом лиш, в похмуру пору.

Генріх Гайне, До Едома[13]
Колись, коли ще стриміли шибениці, тоді — хіба ні — існувало небо.
Де моя борода, буревію, де мій юдейський знак, де моя борода, яку ти скубеш?
Кривим був шлях, яким я йшов, кривим був, ая, адже, ая, він був рівним.
Гейя.
Кривим стає і мій ніс. Ніс.
І ми подалися в Фріулі[14]. Перепало ж нам, перепало ж нам. Бо тоді квітував рожевий мигдаль. Рожевий мигдаль, можжевий риґдаль. Рожевий сандаль, сажевий рондаль. А також мигдаль-лавандаль. Менораль[15].
Гейя. аль.
Приспівка
І все ж, і все ж стовбурчиться стовбур. Він, він також змагає супроти чуми[16].

ІІ

FLIMMERBAUM

Ein Wort, an das ich dich gerne verlor: das Wort Nimmer.
Es war, und bisweilen wusstest auch du's, es war eine Freiheit. Wirschwammen.
вернуться

11

Понтуаз — містечко неподалік від Парижа, нині його передмістя, де народився найвидатніший поет французького середньовіччя Франсуа Війон (1431 — після 1463), автор «Великого тестаменту» та численних балад.

вернуться

12

Садаґора (Садаґура, нині Садгора) — містечко неподалік від Чернівців, один з центрів хасидизму, де знаходилася резиденція садаґурських «вундеррабі», місце народження матері Целана. Сьогодні — частина Чернівців.

вернуться

13

«Часом лиш, в похмуру пору» — рядок з вірша Генріха Гайне «До Едома», що є поетичним зачином до його повісті «Рабі з Бахераха». Едом (гебр. червоний) — перше ім'я старозавітного Ісава, за біблійною традицією — лютого ворога юдеїв (Буття, 25, 30), слугує збірним поняттям для позначення ворожого оточення євреїв загалом. Повний текст вірша в українському перекладі звучить так:

Вже ціле тисячоліття Ми — немов одна сім'я. Терпиш ти, що я існую, Ти бушуєш — терплю я. Часом лиш, в похмуру пору Наша нищилась любов, І твої побожні пальці Випускали з мене кров! Нині дружба в нас міцніша І надалі їй рости, Бо я сам став бушувати І зробивсь таким, як ти.

(Пер. П. Рихла)

вернуться

14

Фріулі-Венеція-Джулія — область у Північній Італії. Тут курсивом цитуються рядки зі створеної в 16 ст. «Пісні ландскнехтів», яка була записана у 18 ст. німецьким фольклористом Ґеорґом Форстером.

вернуться

15

бо тоді квітував рожевий мигдаль. / Рожевий мигдаль, можжевий риґдаль. / Рожевий сандаль, сажевий рондаль. / А також мигдаль-лавандаль. / Менораль — словесна гра, заснована на принципі метатези, яка не піддається перекладові, оскільки видозмінені форми набувають в німецькому тексті Целана нових значень, які неможливо відтворити іншою мовою. Так, напр., нім. «Mandelbaum» (мигдаль) набуває внаслідок звукових трансформацій семантичних значень «Machandelbaum» («ялівець») та «Chandelbaum» (світло, свічка, де наявні також асоціації з семисвічником — єврейською менорою). У цій словесній грі прихована також алюзія на жорстоку казку братів Ґрімм про вбивство батьками свого сина, кістки якого ховають відтак під ялівцем, «Von dem Machandelboom" («Про ялівець»). В укр. перекладі ці значення частково відтворені в епітеті «можжевий», спорідненому з рос. словом «можжевельник» («ялівець»), та штучно утвореному слові «менораль», що етимологічно споріднене з «менорою».

вернуться

16

супроти / чуми — епідемія чуми традиційно була приводом для єврейських погромів (згадується також в повісті Генріха Гайне «Рабі з Бахераха»). Не виключено, що тут присутні також ремінісценції з роману французького письменника Альбера Камю «Чума».

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 29
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)