Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочая поэзия » Нічийна троянда
Нічийна троянда - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Нічийна троянда

Электронная книга - «Нічийна троянда». Краткое содержание книги:

Der Band Die Niemandsrose nimmt eine zentrale Stellung in Celans dichterischem Werk ein und kann als Höhepunkt seines Schaffens gelten. Er umfasst Gedichte, die zwischen 1959 und 1963 entstanden sind. Gleich dem vorangehenden Band Sprachgitter, enthält er ein ausgeprägtes poetologisches Programm, das zugleich ein Daseinsentwurf ist. Die Konstituierung einer neuen Wirklichkeit geschieht mit Einbeziehung existenzieller Fragen und kultureller Identitätsproblematik, vor allem der Leiden an der Schoah und der Entdeckung der russischen Literatur, deren Inbegriff für ihn der russischjüdische Dichter Ossip Mandelstamm ist. Die kosmische Dimension des Celanschen poetischen Universums äußert sich unter anderem in den zahlreichen intertextuellen Bezügen, die ihn als einen überaus weltoffenen Dichter zeigen.
Збірка Нічийна троянда займає центральне місце в поетичному доробку Целана й вважається вершиною його творчості. Вона охоплює вірші, що виникли між 1959 і 1963 рр. Подібно до збірки Мовні ґрати, вона містить чітко виражену поетологічну програму, яка водночас є проектом буття. Конструювання нової дійсності відбувається із залученням екзистенційних питань і проблематики культурної ідентичності, насамперед страждань, заподіяних Голокостом, і відкриттям російської літератури, втіленням якої став для нього російсько-єврейський поет Осип Мандельштам. Космічні виміри Целанового універсуму виражаються, серед іншого, в численних інтертекстуальних зв’язках, які показують його як надзвичайно відкритого до світу поета.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 29
Перейти на страницу:
Zu beiden Händen, da wo die Sterne mir wuchsen, fern allen Himmeln, nah allen Himmeln: Wie wacht es sich da! Wie tut sich die Welt uns auf, mitten durch uns!
Du bist, wo dein Aug ist, du bist oben, bist unten, ich finde hinaus.
O diese wandernde leere gastliche Mitte. Getrennt, fall ich dir zu, einander entfallen, sehn wir hindurch:
Das Selbe hat uns verloren, das Selbe hat uns vergessen, das Selbe hat uns — —

Обіруч мене

Обіруч мене, там, де мені виросли зорі, далеко від усіх цих небес, близько до всіх цих небес: Як там недремно! Як нам відкривається світ, із середини і через нас!
Ти всюди, де є твоє око, ти вгорі, ти внизу, я бачу вихід.
О це мандруюче, це порожнє гостинне осердя. Роздільно, я випадаю тобі, ти випадаєш мені, ми дістаємося одне одному, ми бачимо наскрізь:
Одне й те ж нас погубило, одне й те ж нас забуло, одне й те ж нас — —

ZWÖLF JAHRE

Die wahr- gebliebene, wahr- gewordene Zeile: …dein Haus in Paris — zur Opferstatt deiner Hände.
Dreimal durchatmet, dreimal durchglänzt.
...........................
Es wird stumm, es wird taub hinter den Augen. Ich sehe das Gift blühn. In jederlei Wort und Gestalt.
Geh. Komm. Die Liebe löscht ihren Namen: sie schreibt sich dir zu.

ДВАНАДЦЯТЬ РОКІВ

Рядок, що лишився правдивим, зробився правдивим: …твій дім у Парижі — є жертовником твоїх долонь[5].
Тричі продиханий, тричі просвітлений.
...........................
Стає німотно, стає нечутно поза бар'єром очей. Я бачу, як квітне отрута. В кожному слові й жесті.
Йди. Повернись. Кохання гасить своє ім'я: воно рідниться з тобою.

Mit allen Gedanken

Mit allen Gedanken ging ich hinaus aus der Welt: da warst du, du meine Leise, du meine Offne, und — du empfingst uns.
Wer sagt, dass uns alles erstarb, da uns das Aug brach? Alles erwachte, alles hob an.
Groß kam eine Sonne geschwommen, hell standen ihr Seele und Seele entgegen, klar, gebieterisch schwiegen sie ihr ihre Bahn vor.
Leicht tat sich dein Schoß auf, still stieg ein Hauch in den Äther, und was sich wölkte, wars nicht, wars nicht Gestalt und von uns her, wars nicht so gut wie ein Name?

З усіма своїми думками

З усіма своїми думками я вийшов за браму світу: там була ти, о моя тиха, моя відкрита, і — ти прийняла нас.
Хто мовить, що все в нас умерло, коли око нам заломилось? Все прокинулось, все піднеслось.
Припливло велетенське сонце, сяйно стояли віч-на-віч душа з душею, ясно, владно вимовчали вони для нього його майбутні орбіти.
Легко розкрилося твоє лоно, тихо піднявся в повітря легкий подув, й те, що зіхмарилось, чи ж не було, чи ж не було воно постаттю, що відділилась від нас, чи ж не було воно чимось таким, як ім'я?

DIE SCHLEUSE

Über aller dieser deiner Trauer: kein zweiter Himmel-
.......................
An einen Mund, dem es ein Tausendwort war, verlor — verlor ich ein Wort, das mir verblieben war: Schwester.
An die Vielgötterei verlor ich ein Wort, das mich suchte: Kaddisch.
Durch die Schleuse mußt ich, das Wort in die Salzflut zurück- und hinaus- und hinüberzuretten: Jiskor.

ШЛЮЗ

Над усім цим твоїм смутком: жодного іншого неба.
вернуться

5

…твій / дім у Парижі — є / жертовником твоїх долонь — цитата з раннього, написаного в 1948 р., себто 12 років тому, вірша Целана «У мандрах», що ввійшов до збірки «Мак і пам'ять».

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 29
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)