«Під Украйни єднаймось прапор!». Вибрані твори
- Автор: Франко Иван Яковлевич
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Країна Мрій
- ISBN: 978-966-424-094-6
- Жанр: Другая драматургия
Электронная книга - ««Під Украйни єднаймось прапор!». Вибрані твори». Краткое содержание книги:
Бо самовідданості, праці до самозречення чекає всеплодющая мати-земля.
Збірка «З вершин і низин» засвідчила чітку позицію автора в національному питанні — він був борцем за українську незалежність. Недаремно один із циклів у його книжці називається «Україна». Тут уміщені твори «Розвивайся ти, високий дубе…», «Не пора», які годі шукати у виданнях радянських часів. А от січові стрільці йшли на бій за Україну з піснею, що стала тоді національним гімном:
У творі «Розвивайся ти, високий дубе…» він звертався до «українських людей» «від Кубані аж до Сяну-річки» із закликом «уставаймо, єднаймося». Воскресіння України, на думку поета, прийде за умови братерства та щирих трудів, які слід докласти «дітям нещасливим, блудним сиротятам», що віками перебувають «в сусід на услузі».
Центральним образом твору є дуб, який в українському фольклорі символізує силу, незламність, довголіття. І саме такою, віковічною і непереможною, бачить свою Батьківщину автор поезії «Розвивайся ти, високий дубе…»
Думка про велике майбутнє України не полишала І. Франка ніколи. Така певність висловлена у поемі «Мойсей», яку він написав у 1905 р., коли в Росії відбувалася революція — звільнення волелюбної енергії мас. Поет звертається до біблійної історії — «ісходу» євреїв з єгипетського полону в пошуках обітованої землі Ханаану. І проводить паралель: так і український народ робить спробу вирватися з московського полону…
І. Франко мучився безправним становищем свого народу, роз’єднаного між різними імперіями, позбавленого прав мати власну мову, церкву, зрештою, власне ім’я; мучився від того, що його народ — «паралітик», прокажений, укритий «людським презирством, ніби струпом». Це вкрай гострий і болісний образ. Однак, у пролозі до твору поет стверджує:
Зверніть увагу: яке віртуозне володіння словом! Ці рядки написані терциною (трирядкова строфа з особливою схемою римування). А ще Франко — майстер поетичної форми вдавався до дистиху, секстини, сонету, октави…
«Сікстинська мадонна» — сонет, присвячений славетній картині Рафаеля. На ній зображена Богородиця з маленьким Ісусом Христом на руках, яка босоніж простує по хмарах. Її погляд незбагненний — в ньому і доброта, і любов, і смуток. Неперевершене творіння італійського художника епохи Відродження зачарувало І. Франка — він називав його божественним. І не лише через біблійну тематику, а й геніальне виконання твору:
Вічна таємниця творчості, невмирущість мистецьких архітворів — ще один важливий мотив збірки «З вершин і низин»…
Серед Франкових книжок на особливу любов читачів здобулася збірка інтимної лірики «Зів’яле листя» (1896). Автор визначив її жанр як «лірична драма», бо вона — своєрідна драма на три дії, в якій розгортається історія нещасливого кохання. Композиційно книжка складається з трьох розділів — «жмутків» поезій.
Від «жмутка» до «жмутка» почуття ліричного героя зароджуються, розвиваються, зазнають випробувань… Вони, ніби листва колись квітучого саду, в’януть й опадають — тож назва збірки символічна.
Ліричний герой «Зів’ялого листя» великою мірою автобіографічний, однак не тотожній автору. Недаремно у передмові до другого видання автор писав, що його книжка постала внаслідок прочитання щоденника якогось самовбивці: «Герой отсих віршів … раз у своїм житті здобувся на рішучий крок і пустив собі кульку в лоб…» Така літературна містифікація була відповіддю охочим шукати у збірці насамперед штрихи особистого життя митця. Хоч, безперечно, вони є, і про це варто сказати детальніше.
У житті І. Франка були жінки, які сколихнули його душу, пробудили кохання; з ними він пізнав радісні хвилини надій і гіркоту прощань. Такі миті — багатство людини, а для поета це — ще й… матеріал, з якого постають дивовижні, видобуті з власного серця образи. І ці образи стають близькими і зрозумілими багатьом-багатьом читачам.