Дике серце. Таємниця чоловічої душі
- Автор: Элдридж Джон
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Свічадо
- ISBN: 978-966-395-266-6
- Переводчик: Елена Васильевна Фешовец
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Дике серце. Таємниця чоловічої душі». Краткое содержание книги:
Для широкого читацького кола.
Ось як ці думки перегукуються зі словами св. Йоана Хреста: «О, як ніжно, з якою любов’ю покоїшся Ти в глибині, в самому центрі моєї душі, там Ти є в таємниці і тиші, єдиний незрівнянний Господь, перебуваєш в моїй душі як у Своєму власному домі чи у Своїй палаті, в тісному союзі зі мною» («Живе полум’я любові»). Глибокий потаємний союз з Ісусом і його Батьком є джерелом всього нашого зцілення і всієї нашої сили. Це, як каже Лін Пейн, основна і унікальна правда християнства. Після зустрічі, в якій я виклав ідею чоловічої подорожі для невеликої групи чоловіків, я отримав цього електронного листа:
Мій батько не покинув нас — просто в нього ніколи для мене не було ні часу, ні доброго слова. Все своє життя він вимагав, щоб найбільше уваги приділяли саме йому. Це вперше я зрозумів, чому дійшов до такого стану, чому нікому, навіть дружині, ніколи не дозволяв наблизитися до себе і чому більшість людей мені не довіряє. Я не витримав і заплакав. Я відчував присутність Бога в серці так, як ніколи його не відчував раніше… початок нового серця.
Для нас настав час простити своїм батькам. Апостол Павло попереджує нас, що непрощення і досада можуть занапастити і наше життя, і життя інших (див. Еф. 4,31; Євр. 12, 15). Мені шкода згадувати всі ті роки, коли моя дружина терпіла гнів і гіркоту, що я їх від свого батька скеровував на неї. Як хтось сказав, прощення полягає в тому, аби випустити на волю в’язня, а потім виявити, що той в’язень — це ви. Для мене був корисним досвід Блая, коли він простив своєму батькові, про якого сказав: «Я подумав про нього не як про людину, яка позбавила мене любови чи уваги, чи товариських стосунків, а як про людину, яку цього також позбавили — і його батько, і матір, і культура». Мій батько мав рану, яку йому ніхто ніколи не пропонував зцілити. Його батько також певний час був п’яницею, а в мого тата, так само як і в мене, в молодості було декілька важких років.
Тепер ви мусите зрозуміти: прощення — це вибір. Це не почуття, а вольовий акт. Як написав Ніл Андерсен: «Щоб простити, не чекай, допоки виникне таке бажання; може статися так, що воно ніколи не прийде. Почуття зціляться через якийсь час, після того як зроблено вибір простити». Ми дозволяємо Богові дістати з минулого наш біль, бо ваше прощення буде неповним, якщо воно не зачепить емоційну глибину вашого життя. Ми визнаємо, що це боляче, що це має значення, і ми воліємо поширити прощення на свого батька. Ми не кажемо, що це не має ніякого значення, ми не кажемо, що, мабуть, у тому частково і моя провина. Прощення каже: це було неправильно, це мало значення, і я прощаю вам. Лише тоді ми можемо просити Бога бути нам батьком і повідомити нам наше справжнє ім’я.
ІМ’Я, ЯКЕ ДАЄ НАМ БОГ
Декілька років тому, рухаючись шляхами чоловічої подорожі, я завважив, що добре встановлюю зв’язок з Ісусом і з «Богом», але не з Богом як Батьком. Чому, це так легко зрозуміти. Батько був для мене… для багатьох з нас, джерелом болю і розчарування. Потім я прочитав у МакДональда:
У моєму дитинстві і підлітковому віці батько слугував мені прихистком від усіх життєвих негараздів, навіть від гострого болю. Тож, синові або доньці, котрі не відчувають приємності в слові «батько», я кажу: у це слово ви повинні вкладати все те, чого вам бракувало в житті. Все, що ця людська ніжність може дати або забажати в очікуванні любови і готовности до неї, все це і нескінченно більше повинно втілюватися в бездоганному Батькові — Творцеві батьківства. («Серце Джорджа МакДональда»)
Час для цього дару був підібраний ідеально, тому що я знав, що це був час дозволити Богові бути мені батьком. (Упродовж усього процесу моєї ініціяцїї перед наступним етапом подорожі Бог подавав такі слова, повідомлення, людей, дари.) Мужність передається від батька синові. Адам, Авраам, Яків, Давид, Ісус — всі вони після доброго знайомства з Богом Батьком дізналися, хто вони. Врешті, хто може назвати власне ім’я чоловіка? Лишень Бог. Тому що ніхто, окрім Бога, не бачить, чим є чоловік. Ця думка зазвичай викликає почуття вини — так, Бог бачить мене… і бачить мій гріх. Це неправильно через дві причини.
Відкидаємо першу — з вашим гріхом вже покінчено. Ваш Батько звільнив вас від нього і віддалив настільки далеко, як «схід від заходу» (Пс. 103, 12). Ваші гріхи з вас змито (див. 1 Кор. 6, 11). Коли Бог дивиться на вас, він не бачить вашого гріха. Він жодним чином вас не засуджує (див. Рим. 8, 1). Але це ще не все. Ви маєте нове серце. Така обіцянка Нового Завіту: «Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу в ваше нутро. Я вийму кам’яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне. Я вкладу в ваше нутро дух мій і вчиню так, що ви будете ходити в моїх заповідях та берегти й виконувати мої установи» (Єз. 36, 26–27). Є підстава називати цю новину доброю.