Фарисеї, або Неоголошена війна Україні
- Автор: Чобит Дмитрий
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Видавництво: „Просвіта"
- ISBN: 966-7544-41-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Фарисеї, або Неоголошена війна Україні». Краткое содержание книги:
Безумовно, що нове політичне дослідження зацікавить всіх, кому не байдужа доля України й українців.
Джерело: “Чобіт Д.В., Фарисеї, або Неоголошена війна Україні. - Броди: Просвіта. - 2006 - 104 с.”
Один з учасників нічного збіговиська на дачі прем’єра, колишній Генпрокурор Святослав Піскун дуже довго вагався, по якому списку йому йти балотуватися у Верховну Раду. І хоча він був у чудесних стосунках із Ю.Тимошенко, чомусь раптово опинився на 96 місці у списку В.Януковича. У цьому ж списку є голова Вищого господарського суду України Д.Притика (№ 68), а його підлеглий – керівник апарату цього ж суду В.Толстенко посідає 80-е місце у списку БЮТ. Олігарх Василь Хмельницький займає 60 місце у списку БЮТ, а його помічник Володимир Ярощук – 73-е у списку Регіонів! Невже хтось має сумнів, що всі згадані особи та їх лідери не знайдуть між собою спільної мови після виборів? А словесна передвиборна тріскотня це так, від лукавого.
4. Бізнес і вибори
Виборчий список Блоку Юлії Тимошенко, особливо його перша сотня, аж ніяк не свідчить, що це команда ідейних політичних однодумців. Навпаки – він більше нагадує бізнес-клуб. Там стільки яскравих імен бізнесменів! Але виникає питання: “Для чого ці не надто надійні партнери Юлії Тимошенко?” Я, звичайно, не буду писати про здогади та повторювати те, що пошепки говорять члени фракції БЮТ. До речі, Олександр Волков, без якого майбутній українській парламент явно втратить, бо не матиме такого яскравого, дотепного і швидкого на відповідь політика, прямо заявив у пресі, що умови, які йому запропонували, аби потрапити у виборчий список БЮТ, для нього, “людини достатньо заможної, виявилися непідйомними”. [76]*
А я ось міркую: для чого ця бізнес-ганьба Юлії Тимошенко? Пригадую її слова, сказані після призначення у 1999 році віце-прем‘єр міністром в уряді Віктора Ющенка: “Нема такого олігарха, який би дав мені хабаря”. Цим Юлія Володимирівна підкреслювала свою повну незалежність. Не раз вона пояснювала, що її попередня бізнес-діяльність дала їй можливість увійти в українську політику незалежною від будь-яких сторонніх впливів людиною. Чому ж тепер ці впливи стали такими сильними? Чому вона стала тепер залежна? Адже інакше вона б не брала у свою команду кучмістів-бізнесменів. А коли політик залежний, він дуже вразливий. У будь-якій демократичній державі згадані слова Олександра Волкова викликали б шквал критики і прямих звинувачень у корупції. У сучасній Україні такі речі стали звичними і поки-що не викликають жодної реакції.
Порівнюючи теперішню, далеко не однозначну, ситуацію у БЮТ, не можна не згадати минулу бізнес-діяльність Юлії Тимошенко, яка дозволила їй впевнено і незалежно увійти в українську політику.
Відомо, що до 1997 року Юлія Володимирівна очолювала корпорацію Єдині енергетичні системи України – майже монополіста на українському (і не тільки) ринку енергоносіїв. У пресі публікувалися цифри, що ця структура мала оборот 16-18 млрд. доларів на рік, тобто стільки коштів надходило на контрольовані нею рахунки. Якщо припустити, що ця потужна комерційна структура мала прибуток всього на рівні 10%, то виходить, що це складало майже два мільярди доларів щорічно. Але хто повірить, що на торгівлі газом і нафтопродуктами прибуток обмежувався всього 10%? Це перше. І друге. Якщо через кілька років Юлія Володимирівна оголосила призов у свої ряди акул українського бізнесу, то виходить, що у неї не все гаразд із фінансово-господарського боку, а раз так, то і цей бік її минулої діяльності є дуже вразливим, що просто недопустимо для політика, а тим більше – кандидата на керівника держави.
Я ось думаю: якщо при такому менеджменті із астрономічних сум залишились крихти лише на щоденну зміну шмаття, то, що тоді може залишитись від української економіки під таким керівництвом через 5 років?
5. Українські критерії підбору керівників Держави
За якими критеріями в Україні призначали Юлію Тимошенко прем‘єр-міністром? Голова уряду у будь-якій державі передовсім повинен мати відповідний життєвий і виробничий досвід, адміністративні навики, знати не лише мікро, а й макроекономіку, чітко розуміти механізми взаємовпливів в усіх секторах народного господарства. І безперечно – кандидат на такий високий державний пост повинен мати яскраві особисті здобутки і заслуги. А який багаж за плечами був у Юлії Володимирівни Тимошенко?
Наводжу дані за автобіографією, написаною і підписаною самою Ю.Тимошенко 15 травня 1998 року.
“У 1984 році закінчила економічний факультет Дніпропетровського державного університету.
Розпочала трудову діяльність інженером-економістом на Дніпропетровському машинобудівному заводі ім.В.І.Леніна.
[76] Чат з О.Волковим // Українська правда. – 2006. – 11 січ.