Фарисеї, або Неоголошена війна Україні
- Автор: Чобит Дмитрий
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Видавництво: „Просвіта"
- ISBN: 966-7544-41-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Фарисеї, або Неоголошена війна Україні». Краткое содержание книги:
Безумовно, що нове політичне дослідження зацікавить всіх, кому не байдужа доля України й українців.
Джерело: “Чобіт Д.В., Фарисеї, або Неоголошена війна Україні. - Броди: Просвіта. - 2006 - 104 с.”
Виступаючи у програмі “Плюси і мінуси” ТРК “Київ” 14 січня 2006 року, Юля Тимошенко сказала фразу, яка шокувала багатьох своєю нещирістю і нахабством: “Я хочу сказати, що моя мрія – відділити Президента від його оточення. Я знаю, що Президенту вірять мільйони людей. І, підтримуючи Президента, я хочу підтримати ці мільйони людей, які вже втомилися розчаровуватися в політиках”.
Постійне наголошення на так званому “оточенні президента” є козирною картою всієї виборчої кампанії Блоку Юлії Тимошенко. Неприхованою метою критики “оточення” та декларації про його відокремлення від Президента насправді переслідують підступну мету – посіяти у стані Віктора Ющенка розбрат, налаштувати проти його команди народ і завдяки цьому якомога більше відколоти прихильників “Нашої України” та заманити їх на свій бік.
Зверніть увагу б’ють по найсильніших і найбільш близьких до Віктора Ющенка людях. І хто б’є? Одні сіренькі невдахи із справжнього закритого оточення Ю.Тимошенко: Бродський, Турчинов, Зінченко, Томенко. Сірість “мочить” людей розумних і кваліфікованих. І ця лицемірна сірість водночас ще й запевняє українців, що вона підтримує Президента! Але поставимо просте запитання: “Як можна підтримувати керівника держави і водночас, супроти його волі, шельмувати його ж соратників і відверто руйнувати створену ним же команду?” В художній літературі така позиція називається лицемірною або фарисейською, а її провідники відповідно є лицемірами і фарисеями.
Фарисейська позиція Юлія Тимошенко та її близьких соратників (за її ж термінологією – оточенням) О.Турчинова, М.Бродського і М.Томенка підступно спрямована не лише супроти Президента України, а й проти всіх українців, які в період Помаранчевої революції щиро стали на захист своєї гідності, свободи і демократії. Суть цієї лицемірної підступності полягає в тому, що Юлія Тимошенко фактично сіє розбрат не лише в стані помаранчевих, а й в усьому українському суспільстві. І робить вона це продумано та свідомо. А мета одна – набрати більше голосів на виборах ніж “Наша Україна” саме у Києві, в центральних і західних областях України. Досягнувши цієї мети, їй далі буде значно легше прокладати шлях до владних вершин. Прекрасно розуміючи підступність власної позиції, Ю.Тимошенко з трибуни закритого VІІ з’їзду ВО “Батьківщина” закликала: “Не рвати серця людей. Прийдемо в парламент, а там визначимось аж до розділу на окремі партії”. І, аби “не рвати серця”, Ю.Тимошенко та її прибічники фальшиво твердять про свою палку підтримку Віктора Ющенка і водночас не забувають лити помиї на його друзів і соратників. І так щодня.
Ю.Тимошенко добре знає рівень морального авторитету Президента, тому до певного часу вона не ризикує ставати із ним у відкриту опозицію. Вона це обов’язково вчинить, коли матиме більшість у парламенті. На це Юлія Володимирівна і сподівається, але поки що вимушена маскуватися і чинить це досить успішно, подібно до стародавніх фарисеїв.
ХVІІІ. Штрихи до політичного портрета Юлії Тимошенко
Подумайте хто з політиків,
які йдуть до влади, що зробив
у своєму житті. Проаналізуйте
хоча б трошечки їхнє життя.
Юлія Тимошенко. [69]
За будь-яких обставин люди
мають знати, що всім загалом
вони обиратимуть народного
прем’єр-міністра.
Юлія Тимошенко. [70]
На усіх своїх зустрічах з виборцями Ю.Тимошенко незмінно, як заклинання, повторює фразу: “На парламентських виборах 26 березня народ буде обирати не просто народних депутатів, не просто політичну силу, а всім народом будуть обирати свого народного прем’єр-міністра, так само, як обирали президента країни… І тому я хотіла б, щоб ми дуже уважно віднеслися до такого нового права людей обрати народом прем’єр-міністра”. [71] Ці заклинання Ю.Тимошенко вимагають хоч короткого коментаря.
По-перше. Це є абсолютною неправдою, що народ буцім обирає прем’єра. Насправді виборці обирають народних депутатів України – членів парламенту, а новостворена парламентська більшість буде пропонувати кандидатуру на посаду Прем’єр-міністра України. А це, як говорять в Одесі, дві великі різниці.
По-друге. Коли Юлія Тимошенко говорить: “Народ обиратиме народного прем’єр-міністра”, вона передусім має на увазі себе. У такий спосіб Юлія Володимирівна показує власну персону як своєрідну спадкоємицю загальновизнаного народного Президента України Віктора Ющенка. Звідси й лицемірні реверанси у його бік і прожекти на дружбу та співпрацю.
[69] Лещенко С. Розмова з Юлею Тимошенко // Українська правда // Цит.за передруком в “Львівській газеті”. – 2005. – 22 вер. – С.6.
[70] З виступу у прямому ефірі ТРК “Київ”. – Програма “Телепресклуб”. Випуск “Плюси і мінуси”. – Ведучий Василь Зима. – 2006. – 14 січ. – 19-15.
[71] З виступу у прямому ефірі ТРК “Київ”. – Програма “Телепресклуб”. Випуск “Плюси і мінуси”. – Ведучий Василь Зима. – 2006. – 14 січ. – 19-15.