Фарисеї, або Неоголошена війна Україні

Мабуть, ні в кого не має сумніву, що Юлія Тимошенко, разом з очолюваною нею ж політичною силою, фактично перебуває в опозиції до Президента України Віктора Ющенка та його команди, передусім, “Народного Союзу “Наша Україна”. Це видно з усього: публікацій у пресі, публічних виступів, голосування в парламенті.

Пригадую появу Юлії Тимошенко в залі, де 15 вересня 2005 року відбувалося засідання політради ВО “Батьківщина”. Першими її словами були: “Ну, що, друзі, вітаю Вас із тим, що ми знову в опозиції”. Ці слова абсолютно відповідали дійсному стану справ і цілком вкладалися у русло світової практики – політична сила, яка себе поважає, (крім болота), може бути або при владі, або в опозиції. Цивілізована опозиція це невід’ємний атрибут кожної демократичної держави, вона є запорукою від деградації суспільства та стоїть на сторожі свободи і демократії. Перебування в опозиції не може розглядатися в негативному світлі, тому й перші дії Ю.Тимошенко після відставки 8 вересня 2005 року очолюваного нею уряду були цілком логічними і зрозумілими.

Обурення викликали хіба що дикунські методи цієї опозиційності. Згадайте – у вересні-жовтні видання “Батьківщини” аж рясніли неприхованою злобою проти президента. Майже на кожній сторінці були статті, карикатури та фотографії, що мали викликати у читача негативні емоції. І вони виникали, але значною мірою були спрямовані проти їх авторів. Така “опозиційність” не сприймалася навіть у партійних рядах “Батьківщини”. Настороженість зросла після явної демонстрації курсу на об’єднання помаранчевої і блакитної стрічок, загравання із табором синьобілих, незбагненно поспішними і загадковими вояжами до Москви та брутальних випадів проти все-таки популярного Президента Віктора Ющенка. Відверта критика у пресі та партійних рядах такої позиції викликала стурбованість близьких соратників Ю.Тимошенко, які зрозуміли, що на синьо-білому полі вони навряд чи знайдуть нових прихильників, але можуть втратити на помаранчевому, тому у листопаді було змінено тактику. Випади проти самого Президента, немов за помахом чарівної палички, враз припинилися.

На чомусь закритому від сторонніх очей VII з‘їзді ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко чітко роз’яснила свій новий курс: “Ми підтримуємо Президента, а не його оточення. Безсмертний, Порошенко, Мартиненко, Жванія, Третьяков руйнували нашу єдність. Про це треба скрізь наголошувати!” Ці слова стали керівництвом до дії – усі бютівці, як папуги, повторюють їх за своїм лідером. Та й вона, до речі, теж саме робить щодня: “Ми за Віктора Ющенка, але ми проти його оточення”.