Грицько сміється

Як ти був у кралі. -Та невже так само, Нато! Став він заікатися. -Все точнісінько так само - Можеш не вагатися. -Ну а далі? - Ну а далі? Не могла ж я драться: Скинув з мене спідничину - І давай стараться... Потім жінка посміхнулась, Переждала кризу: -Добре тобі, ти був зверху, А якби був знизу? 6.2.1989 р. ГІПНОЗ -Чи знаєш, що таке гіпноз?- Петро в Грицька питає. -Це як зустрінеш ти дівча І мов слова ковтаєш. Або, наприклад, те ж дівча Вам ноги так розставить, Що хоч й не хочеш, а туди Свої ти очі вставиш. Оце і є отой гіпноз, Не то, що в Кашпировського, І діє він усе життя І, уявіть, на кожного. 31.12.1997 р. ХЛОПЕЦЬ БИТИЙ Він був настільки хлопець битий, Що аж хотілося убити. 6.9.1998 р. КУФАЙКА І ГОРИ Жінка в Сочі збиралася, Речі пакувала, Ледь не весь свій гардероб В сумку перебрала. Чоловік дививсь на жінку, Як на балалайку, А як жінка відвернулась - В сумку впхнув куфайку. Потім він із таксопарку Викликав їй "тачку," Й посадив свою кохану, Мов на яйця качку. Їде жінка і радіє, Марафетить очі, І міркує: -Не одного Ошарашу в Сочі. А коли відкрила сумку - Ледве не зомліла, Бо куфайка на всі Сочі, З сумки реготіла. -Ну прокляття! - прокричала Жінка, ніби Лайка: -Буде довго тобі снитись Ця ряба куфайка. Але як би там не сталось, Та не розгубилась, Погуляла як хотіла Й знову в дім з'явилась. -Ну і як відпочивалось?- Муж її з порога. -Слава Богу!- непогано, Дякувати Богу. Всі подружки за коханців - Й на морські простори, А я з своїм за куфайку - І гайда у гори. 7.2.1989 р. КОЗЕЛ ТА ПОДОРОЖНІЙ По дорозі йдуть з труною, За труною в лаврах Ведуть козла з бородою, Ніби динозавра. За козлом йдуть мовчки рідні, Протирають віки, А за ними чоловіки Йдуть, немов каліки. А навпроти кривий стоїть І спостерігає, -А кого це в нас хоронять? Й відповідь чекає. -Бабу Хросю із долини, Може, знаєш Рому? Так це якраз його теща. -А козел при чому? -Як причому? Бо ту жінку Заколов рогами, Як та жінка стала бити Зятя носаками. Кривий тут же зупинився Й тихо до громади: -А мені б козла оцього Не змогли б продати? -А чому б і ні? Звичайно! - І на вухо Сергу. - Як козла купити хочеш, То ставай у чергу! 9.2.1989 р. ЯК БУЛА ТИ З КУМОМ Їде бабка з своїм дідом Тихо із сільради. Баба діду: - Признайсь, діду, Скільки раз ти зрадив? - Скільки зрадив? - дід до баби, І трохи подумав, - Та було з кумою якось, Як була ти з кумом. 3.1.1998 р. ЛЮДИНА ВІД БОГА Жив гостинний чоловік В хаті при садочку, Це про нього хтось сказав: Зніме і сорочку. Хто б до нього не зайшов - Він за стіл посадить, Бо, як чесно, над усе Був гостям він радий. А тут п’ятий день дощі, Ніби із криниці, Він би й радий був гостям - Та ж пусті полиці. Руки в небо підійняв Й тут же до Миколи: -І невже гостей у тебе Не було ніколи?.. 18.1.1989 р. МУЖЧИНА Чоловік прийшов з роботи Втомлений до хати, Й, повечерявши, відразу Ліг у ліжко спати. Жінка треться, дише жаром, Грудоньками коле, Ну а він хропе, неначе Трактор на все поле. Жінка тихо із кімнати Двері привідкрила Й закричала: -Відгукніться, Як є десь мужчини! Під вікном гуляв п’яничка І почув ці крики: -А що, пані-хазяєчко, У вас є що випить? 31.11989 р. ПРОФЕСОР І СТУДЕНТКИ Прийшли збуджені студентки До декана й кожна: -Чом вам можна з усіма, мов, А нам так не можна? Вчений мовчки подивився На кожну з присутніх Й попрохав тих, щоб принесли Ті кофейник з кухні. Потім взяв дванадцять чашок І на стіл поставив, І почав усім порційно Наливати каву. - Подивіться, як це файно, Взяв за руку Азу, - А тепер візьміть та злийте Все в кофейник зразу. І що буде? Мовчите всі? Це і кури знають! Бо кому та треба жінка, В яку всі зливають? 11.2.1989 р. ВАРТОВІ Скільки б ви чого не вкрали, Вартові у нас - зер гут: Як дасте ви їм на пиво - Ще й на плечі піддадуть! В нас на фабрику робочих Теж по конкурсу беруть. Як не вмієте ви красти - Хрен вас сторожем візьмуть! 6.7.1989 р. ДВІ НОВИНИ Із відрядження нарешті Гриць примчав "додому". -Є новини? - він питає В секретутки Томи. -Одна трохи поганенька, А друга гарненька, То з якої починати? - Шефові чемненько. -Давай зразу про погану,- І присів навпроти. -Ось наказ, що вас звільнили Вчора із роботи. -А яка ж тоді хороша, Пташечко тендітна? -Вчора лише я узнала, Що від вас вагітна. 7.2.1989 р. НА БАГАТУ КУТЮ До дівчини на Різдво На кутю багату Завітало зразу три Женихи у хату. А дівчисько молоде /Що то ще дурненьке!/ Тут же всіх їх за поріг, Й кліпає раденьке. А коли усі пішли - Розсміялось дзвінко, Що було таке дурне, Як крива кувінька. Ну чому було б їх всіх В дім не запросити? Краще б вже їм всім... служить, Ніж бетон носити. 21.1.1989 р. НЕПИТУЩИЙ ПЕТРО У Києві-граді, де "Нивки" метро, Живе-проживає електрик Петро.. Хороший товариш, простий, весельчак, Сказать, що ханурик - не скажеш ніяк. Ну вип’є, буває, на Новий він рік, Як кожний нормальний ото чоловік, А потім - весь рік - варто вам подивитись, Як він вам відразу: -Налий похмелитись!..