Тут баба ворожила (2006)
- Автор: Паняєва Наталя
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Гамазин
- ISBN: 966-365-092-3
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Тут баба ворожила (2006)». Краткое содержание книги:
А що скажете, якщо вам запропонують поворожити на смерть із гарантією? Тобто фірма гарантує, що той, на кого ви ворожите, обов’язково захворіє й помре впродовж кількох місяців. І все законно — контракт, штрафні санкції, оплата.
Герої нового роману Наталі Паняєвої «Тут баба ворожила» потрапили саме в таку ситуацію. І їм залишається вибір — або кликати на захист іншу ворожку, або…
Містика в нашому житті межує з реальністю. І кожен сам собі вибирає місце відносно цієї межі. Головне — щоб усе закінчилося щасливо.
На цьому Дейкало попрощався і рушив до пана Картамиша, який жив неподалік.
Той зустрів Авеніра у холі, сидячи у своєму незмінному візку. Вони пройшли до вітальні, Авенір всівся на диван навпроти шафи з дорогоцінною порцеляною.
Пан Картамиш нетерпляче спитав:
— Ну, розповідайте, що вам вдалося зробити?
Авенір розповів йому все.
— Значить, сьогодні? — перепитав пан Картамиш.
— Так, сьогодні. Але у мене дуже неспокійно на душі. Дуже неспокійно. Я хвилююся за Русю.
Пан Картамиш заспокійливо сказав:
— Думаю, вони нічого не можуть їй зробити.
— Але ж іншим зробили! — вигукнув Дейкало.
Раптом пан Картамиш запропонував:
— Послухайте, після сеансу приходьте до мене. Розкажете, що і як. Переночуєте в мене. Зрештою, подзвоните Русі. У тій квартирі є телефон?
— Так, ми навмисно винайняли квартиру з телефоном, щоб був зв’язок. А ще в неї є мобілка. Я ж не можу навідуватися до неї.
— Звичайно. Треба бути обережним — раптом за вами стежать? Але не хвилюйтеся. У мене в домі ви у безпеці. Володарка сюди не поткнеться.
Авенір подякував і попрощався.
Його чекала Володарка.
У домі чаклунок журналіст потрапив на вечерю.
Перша, кого він побачив, була сама Володарка, яку Авенір все ж волів називати пані Тетяною. На стіл подавала Віта, вбрана у плахту і вишиванку, з барвистою хусткою на голові. Володарка була вдягнута у скромну темну сукню вишуканого крою. А от Оксана, як і раніше, вразила його своїм вбранням. На ній був довгий балахон із білої тканини, гаптованої золотою ниткою. На шиї і руках — безліч золотих прикрас.
На вечерю було подано лише гарячі помідори, фаршировані м’ясом із грибами, та сливовий пудинг. Алкоголю не було зовсім. А замість чаю всім запропонували мінеральну воду.
Тетяна підтримувала бесіду, бо Віта за стіл не сідала, а Оксана вдавала, що вже знаходиться бозна-де, відповідала дивним голосом і майже нічого не їла. «Мабуть, — подумав Авенір, — вона наверне тих помідорів, коли я піду.»
Він зовсім перестав хвилюватися, із задоволенням слухав розповідь Тетяни.
— Магія ввібрала в себе вірування і забобони різних народів, — глибокодумно торочила чаклунка. — Всі ці вірування можна підвести під одне формулювання: магія — це психічний вплив на оточуюче середовище. Ви згодні?
— Якщо ви маєте на увазі зомбі, живих трупів і таке інше…
— Саме так. Європейська наука зіткнулася із шаманськими уявленнями індійців та африканців. Виникла релігія Вуду, а також інші індійські синтетичні культи. Зрештою, всі вони — лише шаманство, прибране у християнську оболонку.
— А як ви уявляєте майбутнє магії? — спитав Авенір.
— Я думаю, — цілком серйозно відповіла Тетяна, — що розпочате магами вивчення досвіду інших культур продовжить наука, але, вочевидь, не все з цього досвіду зможе пояснити. Щось поповнить арсенал магії, щось — арсенал науки. Я вважаю, що магія і наука з часом зближуватимуться. Адже у деяких випадках вони застосовують ті ж самі методи. Наприклад, гіпноз. Чи не так?
— А як щодо зловживання власними можливостями?
Авенір думав, що поставив провокаційне питання, проте Тетяна зовсім не збентежилася.
— Звичайно, так само, як і в інших галузях пізнання, тут існує складне переплетіння різноманітних інтересів, амбіцій, недобросовісних намірів. Коректні фізичні експерименти маскуються відвертими підтасовками. Адекватність об’єктивного аналізу компенсується псевдонауковими спекуляціями. А спроби створити наукову теорію на базі реальних феноменів і детермінованих подій замутнюються дешевими популяризаторськими статтями на рівні побутових пліток, — вона ледь усміхнулася, пом’якшуючи свої останні слова.
— Не любите ви журналістів, — усміхнувся у відповідь Дейкало.
— Ви вже вибачте мені, не люблю, — відповіла Тетяна.
— А скажіть, будь ласка, — спитав Авенір. — Ви використовуєте якісь прилади, знаряддя?
— У принципі, для магічного впливу не треба ніяких цяцьок чи інструментів. Усе своє у мага з собою. Тобто — його особиста сила. Досить твердого наміру, а його треба вміти сформувати без цяцьок.
Тут Оксана, яка досі мляво жувала, не втручаючись у розмову, раптом додала:
— Головне все ж — налаштуватися на потрібну частоту енергії, на потрібну вібрацію…
Тетяна скоса глипнула на неї, і Оксана зав’яла, як неполита квітка.
— Гаразд, гаразд, не буду сперечатися з ученими людьми.
Тетяна уважно подивилася на Авеніра.
— Мабуть, час перейти до вашої справи безпосередньо. Ви помітили, що ми вже почали з вами працювати?