Повна академічна збірка творів

388 Див. прим. 257 до діалогу «Наркісс».

389 Книга пророка Іоїля 2: 21.

390 Трохи неточна цитата з Книги пророка Іоїля 2: 22. Пор.: Дер^йте, скоти полвстш.

391 Неточна цитата з Книги пророка Іоїля 2: 23. Пор.: И чада сїшна, рЗдХйтєсА й вєсєлЙтєса ш гді вуі вЗшеліъ, йкш даді вЗліъ пйфХ въ прЗвдХ.

392 Книга Псалмів 103 (104): 2.

393 Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 3:15. Пор.: той твогс влгсстй вХдстъ главХ.

394 Сковорода має на думці слова: й шврлтйсА вйдѣти трХпъ /іьвовъ, й се, рбй пчмъ во оуст^ъ /іввовы^ъ й /иедъ (Книга Суддів 14: 8).

395 Див.: И снйде cd/иушнъ во gd/tiHdgX й вйдѣ жєнХ во дл/инлд^ СЗ дцієрєй фѵѵіістиіски^ъ

(Книга Суддів 14: 1).

396 "Оамна" - це місто Тімна (євр. timna*), згадуване в Першій книзі Мойсеєвій: Буття 38: 12 і деінде. Одна з можливих етимологій - "частина (території)", від дієслова тапаь -"вираховувати" [див.: The Brown-Driver-Briggs Hebrew and English Lexicon. - Peabody, Mass., 1999. - P. 584]. Та етимологія, яку подав Сковорода, засновується на співзвуччі слова Тімна зі словом темуна (євр. t3munah - 'образ, форма, зображення'), хоч насправді це різнокореневі слова.

397 Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 3: 15. Пор.: той твого В/іюстЙ вХдстъ Г/ілвХ.

398 Сковорода має на думці слова: Въ тб/иъ живбтъ в"І;, й живбтъ в"І; св^тъ чс/іов^кш/иъ: й св^тъ во тмі св^титса, й Т/tid єгш не шватъ (Євангелія від св. Івана 1: 4-5).

399 Євангелія від св. Івана 1: 7, 8.

400 Євангелія від св. Івана 5: 35.

401 Євангелія від св. Івана 3: ЗО.

402 Євангелія від св. Матвія 28: 18.

403 Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 3: 15. Пор.: той твого В/ігостй вХдстъ Г/ілвХ.

404 Книга Псалмів 67 (68): 1.

405 Четверта книга Мойсеєва: Числа 10: 34.

406 Перша книга Мойсеєва: Буття 2: 2.

407 Катавасія (гр. катараоіа) - поняття, взяте з практики православного церковного співу: обидва кліроси сходяться разом посередині храму перед амвоном для завершення пісні канону.

408 У «Бенкеті» Платона Алківіад порівнює Сократа з фігурками силенів, усередині яких були заховані зображення богів (Бенкет 215Ь). Див. прим. 7 до циклу «Басни Харьковскія».

409 Див. прим. 94 до діалогу «БесВда, нареченная двое». Сковорода розглядав біблійний текст як свого роду поетичну фікцію, яка являє собою "неправду", що є особливою правдою [про природу поетичної правди див.: Ingarden R. О tak zwaney "prawdzie" w literaturze// Ingarden R. Studia z estetyki. - Warszawa, 1966. - T. 1. - S. 415^64].

410 Говорячи про Мойсея-"обманщика", Сковорода, очевидно, має на думці поширений у Європі "лібертинський" твір «Про трьох обманщиків», в основу якого покладені писання сирійського автора XI ст. Абу ль Алла, спрямовані проти Мойсея, Христа й Магомета, котрі, мовляв, є "трьома ошуканцями" людства [див.: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. - Харків, 1970. - С. 58]. Зрештою, сюжет про "трьох ошуканців" зринав і в інших виданнях, наприклад, у книзі «Theophrastus redivivus» (1659 p.).

411 Очевидно, Сковорода натякає на Федрову байку «Гора породила мишенятко» [див.: Федр. Байки / Упорядкування, передмова, переклад та примітки Володимира Лит-винова. - Київ, 1986. - С. 89]. Була й латинська приказка: "Parturiunt montes, nascetur ridiculus mus" ("Тужаться гори, а народжується смішне мишеня") [Вечные истины на вечной латыни. De verbo in verbum: Латинские изречения / Сост. C. Б. Барсов. - Москва,

2006. - С. 263], яка зринає, наприклад, у трактаті Горація «Про поетичне мистецтво» (139): "Гори в пологах важких, а родиться... мишка маленька" [Квінт Горацій Флакк. Твори / Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. - Київ, 1982. - С. 218]. Український варіант цієї приказки: "Вродила гора миш" [Франко, № 6658], а російський: "Гора мышь родила" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 516].

412 Натяк на байку «Голодний Лис та виноград»: "Якось в саду голодний Лис, стрибаючи, / Зірвати гроно прагнув із вершка лози. / Коли дістати все ж не зміг, сказав таке: 'Облишу, виноград ще кислий, не дозрів'" [Федр. Байки / Упорядкування, передмова, переклад та примітки Володимира Литвинова. - Київ, 1986. - С. 74]. Сюжет про лисицю та кислий виноград добре відомий і в східнослов'янському фольклорі [див.: Сравнительный указатель сюжетов. Восточнославянская сказка / Составители: Л. Г. Бараг, И. П. Березовский, К. П. Кабашников, Н. В. Новиков. - Ленинград, 1979. -

С. 59 (59)].

413 Євангелія від св. Івана 5: 39.

Книжечка о Чтёніи Свящён[наго] Писінія, наречённа Жена Лотоба