Листи темних людей [UK]

Яків Гохштрат, смиренний професор семи вільних і благородних наук і святого богослов'я, а також магістр-викривач еретиків у деяких частинах Німеччини, себто виправляч ересі, котрий проживає в Кельні, шле повітання з ім'ям Ісуса Христа магістрові Ортуїну Грацію Девентерському

Нщоли ще селянам дощ не був миліший після довгої посухи і сонце не було жаданіше після довгої захмаре-ності, як приємним був для мене ваш лист, котрий ви прислали мені нині в Рим. Коли я його читав, зрадів так, що з радості заплакав би. Мені здавалося, що я неначе витаю у Кельні у вашій господі, де ми з вами завше цмулили по одній, а то й по дві кварти вина або пива і грали в шашки. Ось так я зрадів вашому листу. Але ви хочете, щоб я учинив те саме, що вчинили ви, себто аби я написав вам, чим займаюсь так довго тут, у Римі, і як ідуть мої діла. Се я чиню вельми радо. Отож повідомляю, що милістю божою я поки що здоровий. Все ж, хоч я здоровий, неохоче тут лишаюсь, бо справа, задля котрої сюди приїхав, повернула на зле. Я волів би ніколи не починати сього діла, бо всі насміхаються з мене і докучають на всі лади. Рейхліна знають тут лучче, ніж у нас, у Німеччині, і численні кардинали, єпископи, прелати і члени папської курії люблять його. Якби я не вплутався у се діло, то був би тепер у Кельні, їв би й пив досхочу, а тут ледве дістанеться мені часом кусок черствого хліба. Гадаю, що і в Німеччині діла погіршали, адже мене там немає. Усі тепер поголовно взялись писати книги по богослов’ю, а пишуть що кому заманеться. Подейкують, що Еразм Роттердам-ський склав чимало богословських трактатів. Я не вірю, що все у нього там правильно написано. Він уже раніше шпетив богословів в одному маленькому творі а нині сам пише на богословські теми: се мене дуже дивує. Коли повернусь до Німеччини, прочитаю його книжчини і найду хоча б один найменший пунктик, де він помиляється, або такий, котрий я не зрозумію, тоді він побачить, що йому не буде спуску. Еразм писав також по-грецькому, а сього йому не слід було чинити, бо ми латииники, а не греки. Якщо він хоче писати так, аби ніхто його не зрозумів, чому тоді не пише також по-італійському, по-чеському або по-угорському? Його не зрозумів би тоді ні один чоловік. Наслідував би він нас, богословів (хай йому дідько), і шя>