Третя світова: Битва за Україну
- Автор: Фельштинский Юрий Георгиевич, Станчев Михаил
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Третя світова: Битва за Україну». Краткое содержание книги:
Отруєння Віктора Ющенка та спроба фальсифікації виборів
Якщо припустити, що несанкціонований запис розмов в кабінеті президента Кучми у 2000 році проводив генерал Марчук (за яким стояли російські спецслужби), аби змусити Кучму піти у відставку та поступитися владою проросійському кандидату, то треба визнати, що операція закінчилася провалом. Кучма, незважаючи на цілий ряд скандалів та революцій, у відставку не пішов. Він залишався на посаді президента України до кінця свого конституційного терміну. У 2004 році Росія здійснила другу спробу захоплення контролю над Україною. У вересні 2004 року під час передвиборчої президентської кампанії, в якій двома головними конкурентами були прозахідний Віктор Ющенко та проросійський Віктор Янукович, Ющенка отруїли.
Отруєння здійснили ввечері 5 вересня під час вечері на дачі першого заступника голови СБУ генерала Володимира Сацюка, де колишній прем’єр-міністр (й тепер уже кандидат у президенти) Ющенко зустрівся з керівництвом СБУ.
Залишимо збоку численні версії, запущені для дезінформації в пресу і самими отруювачами, і політичними опонентами Ющенка (Партія регіонів, КПУ, адміністрація президента Кучми) про те, що ніякого отруєння не було, а була специфічна реакція організму Ющенка на з’їдені суші. Згодом стало відомо, що Ющенка отруїли діоксином. Цей діагноз встановили лікарі австрійської клініки «Рудольфінерхаус», куди 10 вересня був доправлений отруєний кандидат у президенти. Симптоми отруєння: гострий панкреатит, шлунково-кишкові болі, гострий біль у спині, кровоточиві язви. На думку лікарів, отрута до організму Ющенка потрапила за п’ять днів до госпіталізації, а саме 5 вересня. Зовнішній вигляд Ющенка змінився до невпізнання. Обличчя його було спотворене. Він перебував між життям та смертю; впродовж місяця після отруєння не в змозі був виступати. Проте вибори були призначені на 31 жовтня. А Ющенко істотну частину дорогоцінного передвиборчого часу змушений був витрачати на інтенсивне лікування. Рейтинг Ющенка поповз донизу. Якби Ющенко помер внаслідок отруєння чи зняв би свою кандидатуру за станом здоров’я, його проросійський опонент Янукович залишився б одноосібним лідером президентських перегонів.
Прокуратура порушила кримінальну справу за фактом отруєння Ющенка. Головним підозрюваним був Сацюк. Його декілька разів викликали на допит, однак офіційні обвинувачення йому не пред’явили та не арештували. Після всіх допитів та проведених експертиз прокуратурі так і не вдалося довести, що Ющенка отруїли саме під час вечері на дачі у Сацюка і що господар дачі був до цього причетний. Сацюк залишався свідком, аж доки йому не вдалося втекти за кордон. Не одразу стало відомо, що «закордоном» виявилася Росія. І коли після перемоги президента Ющенка Україна запросила у Росії видати Сацюка, російський уряд відповів, що Сацюк отримав у Росії політичний притулок й не може бути депортований[29].
21 листопада 2004 року, під час другого туру голосування була ще одна спроба позбутися Ющенка, а разом із ним і Тимошенко. Цього дня міська міліція на перехресті вулиць Володимирської та Саксаганського в центрі Києва затримала двох російських громадян, москвичів, з трьома кілограмами вибухівки в машині. Затриманими виявилися 35-річний Михайло Миколайович Шугай та 33-річний Марат Борисович Москвітін. Друга машина з вибухівкою була припаркована біля передвиборчого штабу Ющенка на вулиці Боричів Тік, 22А, навпроти резиденції посла США. В автомобілі знайшли «готовий підривний пристрій з радіолокаційним управлінням»[30]. Шугай та Москвітін зізналися, що за гроші повинні були здійснити теракти, спрямовані проти Ющенко та Тимошенко.
Хто конкретно відповідав за організацію даного замаху — про це громадськість так і не дізналася, однак побічні докази вказували на керівництво МВС України.
Вже за керування нового президента в українських ЗМІ був опублікований оперативний запис телефонної розмови начальника відділу зовнішнього спостереження Олексія Даниловича Прилипка (раніше посаду очолював генерал Пукач) з Сергієм Клюєвим — братом керівника передвиборчої кампанії Януковича та колишнього віце-прем’єр-міністра Андрія Клюєва. В минулому Прилипко обіймав посаду заступника Пукача. А в 2000 році саме він був організатором стеження, що передувало викраденню та вбивству Гонгадзе (яке на момент другого туру президентських виборів 2004 року розкрито ще не було). Ось запис цієї телефонної розмови: