Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
3) пряме чи опосередковане відтворення запису виконання будь-яким способом та у будь-якій формі;
4) продаж та інше відчуження оригіналу чи примірника запису виконання;
5) оренда оригіналу чи примірника запису виконання;
6) забезпечення засобами зв’язку можливості доступу будь-якої особи до записаного виконання з місця та в час, обраних нею.
2. Використанням виконання є також інші дії, встановлені законом.
1. Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 39 Закону виключним правом виконавців є право на публічне сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий ефір). У п. 1 ч. 1 ст. 453 ЦК такий спосіб використання виконання називається доведенням виконання до відома публіки під час його здійснення.
2. Правило п. 2 ч. 1 ст. 453 ЦК та п. «б» ч. 1 ст. 39 Закону про виключне право виконавця дозволяти або забороняти запис незаписаних (незафіксованих) виконань ні в якому разі не означає, що виконання, що є аналогічним раніше записаному (зафіксованому), може записуватись (фіксуватись) будь-якою особою. Запис є підготовкою до використання виконання, а будь-який суб’єкт інтелектуальної власності вправі забороняти використання (перешкоджати використанню) об’єкта права інтелектуальної власності, що йому належить.
3. Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 39 Закону [176] тільки виконавець може дати дозвіл на пряме або опосередковане відтворення зафіксованих виконань. Це правило доповнюється винятком, що викладений в ст. 43 Закону (див. п. 10 коментаря до ст. 453 ЦК). Зазвичай дозвіл на відтворення виконання надається виконавцем виробнику фонограми, відеограми в договорі про їх виготовлення.
4. Суміжні права на виконання можуть відчужуватись тільки виконавцем шляхом укладення договору купівлі-продажу або іншого цивільно-правового договору про передання права інтелектуальної власності. Примірники запису виконання можуть відчужуватись виконавцем або іншою особою з його дозволу. Такий продаж цього об’єкта інтелектуальної власності одержав назву першого продажу, оскільки примірники запису виконання — без обмежень — можуть відчужуватись (передаватись) повторно. Пункт 2 ст. 8 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми [25] залишає на розсуд Договірних Сторін встановлення правила про вичерпання виключного права виконавців першим продажем або іншим переданням права власності на оригінал чи примірник виконання, записаного з дозволу виконавця. Але п. 4 ч. 1 ст. 453 ЦК визнає виключним правом виконавця будь-який продаж (не тільки перший) оригіналу чи примірника запису виконання. Аналогічним чином п. 1 ст. 9 названого Договору визнає можливість встановлення національним законодавством виключного права виконавців дозволяти комерційний прокат для публіки оригіналу і примірників виконань, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виконавцем або з його дозволу.
5. Якщо виконавець не дав згоди на комерційний прокат чи оренду виконання чи його примірників при фіксації виконання, зазначені способи використання оригіналу виконання чи його примірників (розпорядження ними) можливі за наявності дозволу виконавця.
6. Якщо при першій фіксації виконавець не дав дозволу на розповсюдження свого виконання через будь-які засоби зв’язку, що роблять виконання доступним для будь-якої особи, такий спосіб використання виконання є можливим лише з дозволу виконавця, за винятком випадків, що зазначені в ст. 43 Закону (див. п. 10 коментаря до ст. 453 ЦК).
7. З метою забезпечення прав виконавців і виробників фонограм та аудіограм ст. 3 Закону «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» [203] дозволяє розповсюдження на території України примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, а також їх прокат лише за умови їх маркування контрольними марками.
8. Розміри винагороди за використання фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою, встановлені Кабінетом Міністрів [303].
9. При формулюванні обмежень майнових прав виконавців (вони поширюються на виробників фонограм, виробників відеограм та організацій мовлення) в ст. 42 Закону дається посилання на ст. 21 — 25 Закону, що встановлюють обмеження прав авторів. Проте із змісту ст. 42 Закону випливає, що стосовно виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм та організацій мовлення застосовуються тільки обмеження, що встановлені ст. 23 Закону («Вільне відтворення примірників твору для навчання»). Але і вони застосовуються лише з додержанням таких умов: 1) відтворення примірника виконання здійснюється виключно з метою навчання або наукових досліджень; 2) забороняється експорт відтворених примірників; 3) виконавець (це стосується і виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення) має право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників (автор при цьому права на винагороду відповідно до ст. 23 Закону не має).