Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
1. Стаття, що коментується, встановлює строк чинності майнових прав інтелектуальної власності, що належать авторові. Ці права є чинним до того часу, доки автор живий. У разі смерті автора майнові права інтелектуальної власності на твір переходять до спадкоємців і є чинними впродовж строку, встановленого цією статтею.
2. Чинні закони України не встановлюють спеціальних правил щодо охорони прав на кінематографічні твори, як це передбачено п. 2 і 4 ст. 7 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів [3]. Тому в Україні щодо таких творів застосовується строк, що наведений у попередньому пункті коментаря. Це ж стосується фотографічних творів.
3. Іншими особами, що мають авторське право протягом строків, встановлених ст. 446 ЦК, є спадкоємці автора, особи, що отримали авторське право на так звані службові твори (ст. 16 Закону), особи, що отримали авторське право на підставі договорів з зазначеними вище суб’єктами (авторами, спадкоємцями авторів, осіб, що отримали авторські права на службові твори, та їх правонаступниками).
4. Після смерті автора (останнього із співавторів) майнові авторські права є чинними протягом 70 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного після року смерті автора (останнього із співавторів). Це — максимально тривалий строк чинності майнових авторських прав. Він поширюється і на випадки, коли авторське право отримане на підставі договору: якби строк чинності майнових авторських прав, що передаються за договором, не визначався в договорі, він не може виходити за межі 70 років після смерті автора (останнього із співавторів).
5. Для творів, що оприлюднені анонімно чи під псевдонімом, встановлено строк охорони — сімдесят років після того, як твір було оприлюднено. Але підлягає застосуванню строк, що зазначений у попередньому пункті коментаря, в наступних випадках: 1) якщо протягом семидесяти років після того, як твір було оприлюднено, автор розкриває своє ім’я; 2) якщо прийнятий псевдонім не залишає сумнівів в особистості автора (ч. З ст. 28 Закону [176]).
6. Якщо твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно в часі томами, частинами, випусками тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору (ч. 5 ст. 28 Закону).
7. Авторське право посмертно реабілітованих авторів діє протягом семидесяти років після реабілітації (ч. 6 ст. 28 Закону).
8. Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування (ч. 7 ст. 28 Закону).
9. Будь-яка особа, котра після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був уперше оприлюднений (ч. 8 ст. 28 Закону).
Стаття 447. Правові наслідки закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір
1. Після закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір він може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.
1. Зі спливом строку чинності авторського права твір стає суспільним надбанням. Це означає можливість для всіх осіб безоплатного використання твору. Але Кабінетом Міністрів можуть встановлюватись спеціальні відрахування до фондів творчих спілок за використання на території України творів, які стали суспільним надбанням (ч. 3 ст. 30 Закону). Такі відрахування поки що не встановлені. Що стосується постанови Кабінету Міністрів «Про розміри відрахувань в фонди творчих спілок України за використання творів літератури та мистецтва» [271], то вона по суті встановлює податки, не передбачені Законом «Про систему оподаткування» [109], а тому не може застосовуватись.
2. Вільне використання твору, що став суспільним надбанням, не звільняє від обов’язку зазначення авторства та забезпечення недоторканності твору. Але забезпечення недоторканності в повному обсязі, як вона визначається в ст. 439 ЦК, навряд чи є можливим, оскільки спадкоємці мають право протидіяти лише «перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора» (ч. 1 ст. 439 ЦК; ч. 4 ст. 14 Закону). Таким чином, стає можливим супроводження твору без будь-якої згоди ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо.