Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
7. Бібліотекам та архівам, що не мають на меті отримання прибутку, надається право на відтворення примірника для збереження або заміни загубленого, пошкодженого або непридатного примірника даної чи іншої бібліотеки (архіву), якщо одержання такого примірника іншим шляхом є неможливим, а також якщо відтворення цього твору є поодиноким випадком.
8. Вільне відтворення примірників твору для навчання без згоди автора (іншого суб’єкта авторського права) допускається в наступних випадках:
1) як ілюстрації для навчання в обсягу, що відповідає цій меті, допускається відтворення уривків з опублікованих письмових або аудіовізуальних творів (ст. 23 Закону);
2) для аудиторних занять допускається репрографічне відтворення навчальними закладами опублікованих статей та інших невеликих творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них. При цьому мають бути наявними наступні умови: а) обсяг відтворення відповідає зазначеній меті; б) відтворення цього твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру (ст. 22 Закону).
9. За наявності умов, визначених ст. 24 Закону, особа, що правомірно володіє примірником комп’ютерної програми, має право на вільне копіювання, модифікацію та декомпіляцію комп’ютерних програм.
10. Попередньо оприлюднені твори можуть відтворюватись виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім’ї без дозволу автора і без виплати винагороди. Це право не поширюється на твори архітектури у формі будівель і споруд, на комп’ютерні програми (крім зазначеного в попередньому пункті коментаря), на репрографічне відтворення книг, нотних текстів і оригінальних творів образотворчого мистецтва (за винятком зазначеного в п. 7 і 8 коментаря до ст. 444 ЦК), а також на твори, виконання яких зафіксовано у фонограмах, відеограмах та їх примірниках (ці твори можна відтворювати в особистих цілях або для звичайного кола сім’ї або близьких знайомих без дозволу автора (авторів, виконавців, виробників фонограм) відеограм, але з виплатою винагороди відповідно до ст. 42 Закону.
11. Решту випадків використання об’єктів авторського права без згоди автора передбачено п. 4 — 6, 8 — 10 частини першої ст. 21 Закону. Але допускається встановлення законом і інших випадків, коли твори можуть використовуватись без згоди суб’єктів авторського права.
Стаття 445. Право автора на плату за використання його твору
1. Автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
1. Правило ст. 445 ЦК не виключає чинності спеціальних норм, що надають особам право на вільне використання твору без виплати суб’єкту авторського права винагороди.
2. Автор (інший суб’єкт авторського права) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винятки з цього правила встановлені ст. 21 — 25 Закону (вони викладені в п. 2 — 11 коментаря до ст. 444 ЦК). Винагорода може здійснюватись у формі одноразового (паушального) платежу або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або в формі комбінації першого та другого варіантів.
3. Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення та використання твору встановлюється в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученнями суб’єктів авторського права організаціями колективного управління авторськими правами з особами, що використовують твори. Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження мінімальних ставок винагород (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» [303] встановлені мінімальні ставки авторської винагороди за публічне виконання творів, за відтворення творів шляхом звукозапису, за здачу примірників звукозаписів та аудіовізуальних творів (відеофільмів) у прокат, та відтворення творів образотворчого мистецтва і тиражування в промисловості творів авторів декоративно-прикладного мистецтва.
Стаття 446. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір
1. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через сімдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів, крім випадків, передбачених законом.