Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі
- Автор: Левитт Стивен Дэвид, Дабнер Стивен Дж
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7279-44-
- Переводчик: Владимир К. Горбатько
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі». Краткое содержание книги:
Що небезпечніше: вогнепальна зброя чи басейн? Що спільного між Ку-клукс-кланом і ріелторами? Що робить батьків ідеальними? Відповіді на ці та інші несподівані запитання дають у своїй книжці «Фрікономіка» американський економіст Стівен Левітт і журналіст Стівен Дабнер. Проте це не просто захопливі й оригінальні пояснення. Це серйозний економічний аналіз із масштабними статистичними даними, які автори збирали протягом багатьох років. «Фрікономіка» дає змогу поглянути на звичні речі під іншим кутом зору, а також зрозуміти, що ми часто плутаємо причину й наслідок і стаємо на ті позиції, які є для нас зручними, а не об’єктивними.
Однією із цілей Гарвардського товариства було об’єднання докупи вчених з різних галузей знань, які за інших обставин могли й не зустрітися одне з одним. Невдовзі Венкатеш натрапив на ще одного аномального молодого науковця, який також ламав стереотипи місцевого товариства. Ним виявився економіст, який замість того щоб мислити масштабними категоріями макроекономіки, віддавав перевагу власному переліку неординарних невеличких економічних курйозів. На самісінькій вершині його переліку розмістилася злочинність. Через десять хвилин після їхнього знайомства Судхір Венкатеш розповів Стівену Левітту про спіральні блокноти із Чикаго, і вони вирішили разом написати наукову працю. Це стало першим випадком, коли така інформація потрапила до рук економіста, надавши можливість здійснити аналіз доти недослідженої діяльності кримінальної структури.
Як же функціонувала ця банда?51 Фактично так само, як і переважна частина американських підприємств, хоча найбільшу схожість вона мала саме з компанією «Макдональдз». Насправді якщо покласти поруч організаційну схему «Макдональдзу» і «Чорних апостолів», то ви навряд чи помітили б різницю.
Банда, з якою співпрацював Венкатеш, була одним із сотні відгалужень (фактично філією) масштабнішої організації «Чорні апостоли». Джей Ті, голова цієї філії, який мав вищу економічну освіту, звітував центральному керівному органу, що, без натяку на іронію, називався радою директорів. (Тоді як білі мешканці передмість завзято переймали культуру чорних реперів із гетто, чорні злочинці з гетто так само запозичали корпоративне мислення білих «поважних людей» із передмість). Джей Ті сплачував раді директорів 20 % своїх прибутків за право торгувати креком у заздалегідь визначеному районі, який налічував дванадцять багатоквартирних будинків. Рештою грошей він міг розпоряджатися на власний розсуд.
Під безпосереднім керівництвом Джей Ті були троє помічників, які називалися офіцерами: охоронець (стежив за безпекою членів банди), скарбник (ніс відповідальність за ліквідні активи банди) і кур’єр (перевозив великі партії наркотиків та грошей до і від постачальника). Під керівництвом офіцерів були вуличні торговці, або ж піхотинці. Мета кожного піхотинця полягала в тому, щоб одного дня стати офіцером. У різні періоди зарплатна відомість Джей Ті налічувала приблизно від двадцяти п’яти до сімдесяти п’яти піхотинців залежно від пори року (найкращим сезоном для реалізації креку була осінь; влітку та на Різдвяні свята бізнес уповільнювався) і розміру території, яку охоплювала банда (ця територія одного разу збільшилася вдвічі в результаті «примусового злиття» з територією банди конкурентів, яка зазнала поразки у війні за сфери впливу). На найнижчому ієрархічному щаблі організації, якою керував Джей Ті, були аж двісті членів, відомих як рядові. Зарплати вони не отримували жодної. Проте сплачували банді внески: одні — за захист від інших банд, решта — за можливість одного дня стати піхотинцем.
На ті чотири роки, що були відображені у гросбухах банди, припав пік розквіту крекового бізнесу, і справи у наркодилерів ішли напрочуд добре. Протягом цього періоду філія, якою керував Джей Ті, збільшила свої прибутки вчетверо. За перший рік вони склали 18 500 доларів щомісяця; а за останній рік банда вийшла на рівень 68 400 доларів. Ось який вигляд мали щомісячні прибутки за третій рік:
Продаж наркотиків — $24 800
Внески — $5100
Примусові податки — $2100
Загальна сума щомісячного доходу — $32 000
У рядку «Продаж наркотиків» зазначена сума грошей, виручена лише від продажу креку. Банда фактично дозволяла декотрим із підконтрольних рядових продавати на своїй території героїн, але замість частки прибутку брала фіксовану плату — щось на зразок ліцензійного збору. (Ці кошти в гросбухах не фіксувалися і йшли напряму до кишені Джей Ті; вочевидь, він знімав вершки й з інших джерел доходів). Внески у сумі 5100 доларів надходили винятково від рядових, оскільки повноправні члени банди внесків не сплачували. Примусові податки сплачували інші бізнесмени, які діяли на території банди, включно із власниками бакалійних крамниць і нелегальних таксі, сутенерами, людьми, які збували крадені товари, і майстрами, які ремонтували авто просто на вулиці.
А ось які суми витрачав Джей Ті, щоби виручити вищезазначені $32 000 щомісяця:
Оптова ціна наркотиків — $5000
Відрахування раді директорів — $5000
Наймані бійці — $1300
Зброя — $300
Різне — $2400
Загальна сума щомісячних видатків, непов’язаних із зарплатою — $14 000