Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
3. Незважаючи на всю категоричність положення про факт створення твору як підставу виникнення авторського права, все ж треба враховувати, що об’єкти авторського права, що не оприлюднені і не виражені письмово або в іншій матеріалізованій (об’єктивній) формі, придатній для сприйняття іншими особами, не можуть охоронятися в Україні відповідно до її національного законодавства та міжнародних договорів, в яких Україна бере участь.
Стаття 438. Особисті немайнові права автора
1. Автору твору належать особисті немайнові права, встановлені статтею 423 цього Кодексу, а також право:
1) вимагати зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору, якщо це практично можливо;
2) забороняти зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору;
3) обирати псевдонім у зв’язку з використанням твору;
4) на недоторканність твору.
1. Особисті немайнові права, що перелічені в ст. 438 ЦК, є невідчужуваними. Тому їх юридичне передання є неможливим, хоч би реально це було можливим. Так, можливим, якби не перешкоджав закон, було б передання ліцензіату права вимагати збереження цілісності твору, протидіяти його перекрученню, спотворенню. Але закон цього не допускає.
2. Коло випадків, коли дозволяється не зазначати ім’я автора в зв’язку з використанням твору, є вкрай обмеженим. Зокрема, це стосується публічного виконання творів під час офіційних та релігійних церемоній, а також похорону (в обсязі, виправданому характером церемонії, — п. 8 частини першої ст. 21 Закону [176]). Але автору надається право забороняти зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору та обирати псевдонім, який має зазначатись у зв’язку з використанням твору.
Стаття 439. Забезпечення недоторканності твору
1. Автор має право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора, а також супроводженню твору без його згоди ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо.
2. У разі смерті автора недоторканність твору охороняється особою, уповноваженою на це автором. За відсутності такого уповноваження недоторканність твору охороняється спадкоємцями автора, а також іншими заінтересованими особами.
1. У ст. 439 ЦК докладно визначається зміст права автора на недоторканність твору. Автору надається право протидіяти перекрученню, спотворенню, іншій зміні твору, будь-якому іншому посяганню на твір за умови, що це може зашкодити його честі та репутації. Порівняння ч. 1 ст. 439 ЦК з п. 1 ст. 6bis Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів [3] виявляє більш досконалу юридичну техніку
цієї міжнародної Конвенції. Частина 1 ст. 439 ЦК надає авторові право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, якщо це може зашкодити честі та репутації автора. У відповідних випадках автор має доводити не тільки факт перекручення чи спотворення об’єкта авторського права, а і ту обставину, що це може зашкодити честі та репутації автора. Пункт 1 ст. 6bis Бернської конвенції дає авторові право протидіяти будь-якому перекрученню чи спотворенню твору незалежно від того, може чи не може це зашкодити честі та репутації автора. Це положення Бернської конвенції [3] підлягає переважному застосуванню перед ч. 1 ст. 439 ЦК.
2. Що стосується права автора протидіяти супроводженню твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями, то воно є безумовним.
3. Хоч право протидіяти перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи посяганню на твір є одним із немайнових прав, що не відчужується, передбачається, що у разі смерті автора недоторканність твору охороняється спадкоємцями, а також іншими заінтересованими особами.
Стаття 440. Майнові права інтелектуальної власності на твір
1. Майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
1) право на використання твору;
2) виключне право дозволяти використання твору;
3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
2. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
1. Пункт 4 ч. 1 ст. 440 ЦК визнає майновими правами інтелектуальної власності на твір тільки такі права, що встановлені законом. Це вимусило законодавця зробити і наступний крок — детально розкрити зміст цих прав. До майнових прав інтелектуальної власності на твір віднесені не тільки право використання твору, а і право дозволяти використання твору іншими особами, право перешкоджання неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання. Зміст поняття використання твору детально розкривається у ст. 441 ЦК та ч. 3 ст. 15 Закону [176].