Сімнадцять спалахів весни
- Автор: Семенов Юлиан Семенович
- Серия: Штирлиц #8
- Год: 1985
- Язык: украинский
- Год: "Дніпро"
- Переводчик: Надія Орлова
- Жанр: Шпионские детективы
Электронная книга - «Сімнадцять спалахів весни». Краткое содержание книги:
Айсман дивувався, чому пастор Шлаг потрапив у розвідку? Чому його не відправили в гестапо? Чому ним зацікавились люди Шелленберга? Він знайшов для себе відповідь у короткій довідці, яка була в справі: пастор двічі в 1933 році виїздив до Великобританії й Швейцарії, де брав участь у конгресах пацифістів.
«Вони зацікавились його зв'язками, — збагнув Айсман, — їм було цікаво, з ким він там установив контакти. Ось чому його взяли до себе люди з розвідки, ось чому й передали Штірліцу. При чому тут Штірліц? Йому доручили — він виконав…»
Айсман переглянув справу: допити були короткі й лаконічні. Він хотів заради об'єктивності зробити якісь виписки, щоб його висновок був умотивований і документальний, але виписувати практично було нічого. Допит проведено в манері, не схожій на звичну манеру Штірліца: ніякого блиску, абсолютна казенщина й прямолінійність.
Айсман подзвонив до спеціальної картотеки і попросив технічний запис допиту пастора Шлага штандартенфюрером Штірліцом 29 вересня 1944 року.
«— Хочу вас попередити: ви заарештовані, а для того, хто потрапив до рук правосуддя націонал-соціалізму, яке покликане карати винних і захищати народ від скверни, вихід звідси до нормального життя й діяльності практично неможливий. Неможливе також нормальне життя ваших рідних. Але скажу: все це можливе, коли ви, по-перше, визнавши свою провину, виступите з викриттям інших діячів церкви, які не лояльні в ставленні до нашої держави, і, по-друге, надалі допомагатимете нашій роботі. Ви приймаєте ці пропозиції?.
— Я повинен подумати.
— Скільки часу вам потрібно на роздуми?
— Скільки часу потрібно людині, щоб приготуватися до смерті? Вашу пропозицію я не приймаю.
— Я пропоную вам ще раз повернутися до моєї пропозиції. Ви кажете, що ви і в одному, і в другому випадках пропаща людина, — але хіба ви не патріот Німеччини?
— Патріот… Але як розуміти «патріот Німеччини»?
— Вірність нашій ідеології.
— Ідеологія — це ще не країна.
— Принаймні наша країна живе ідеологією фюрера. Хіба не наш обов'язок, обов'язок духовного пастиря, бути з народом, який визнає нашу ідеологію?
— Якби наша з вами суперечка була на рівних, я знав би, що відповісти на це.
— Я запрошую вас до такої суперечки.
— Бути з народом — це одне, а відчувати себе в тому становищі, коли ти чиниш по справедливості й по вірі, — інше. Це може збігатися і може не збігатися. У даному випадку ви мені пропонуєте вихід не той, який відповідає моїм переконанням. Ви хочете мене використати як додаток до якихось сил, щоб я вам підписав якусь заяву. Надаєте ж ви цій пропозиції таку форму, ніби вбачаєте в мені особистість. Навіщо ж ви розмовляєте зі мною як з особистістю, коли ви пропонуєте мені бути важелем? Так і скажіть: або ми тебе вб'ємо, або підпиши цей папір. А куди йде німецький народ, якою мовою він розмовляє, мені все одно, бо я, по суті, вже мертвяк.
— Це неправильно. Неправильно тому, що я не прошу вас підписувати ніякого паперу. Припустімо, я знімаю своє перше питання, свою першу пропозицію про ваш відкритий виступ у пресі чи по радіо, в якому ви висловитесь проти своїх братів по релігії, що стоять в опозиції до нашого режиму. Я спочатку просив би вас прийти до моєї правди націонал-соціалізму, а потім, якщо ви зможете погодитись з цією правдою, допомагати нам у тій мірі, в якій ви повірите в нашу істину.
— Коли питання стоїть так — спробуйте мене переконати в тому, що націонал-соціалізм дає людині більше, ніж будь-що інше.
— Я згоден. Але ж націонал-соціалізм — це наша держава, держава, керована великими ідеями фюрера, в той час як альтернативою цій державі ви, люди віри, нічого не пропонуєте. Ви пропонуєте тільки моральну досконалість.
— Справді так.
— Але ж не тільки моральною досконалістю живе людина, правда, вона живе і не тільки хлібом єдиним. Отже, ми хочемо блага нашому народові. Будемо вважати це першим кроком на тому шляху, який потім приведе до дальшої моральної досконалості нашої нації.