Діаманти Ківі-Ківі
- Автор: Дауманн Рудольф
- Год: 1962
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: З. П. Кундіренко
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Діаманти Ківі-Ківі». Краткое содержание книги:
Повість проливає яскраве світло на злочинну діяльність міжнародних компаній в Республіці Конго і в наші дні.
У книзі вміщено також оповідання «Маукі з Калахарі».
Обидва твори Р. Дауманна пройняті гарячою симпатією до поневолених африканських народів.
Беніссон снідав довго і їв багато. Підвівшись з плетеного очеретяного стільця, він підтягнув портупею і звернувся до Жана Янзена.
— Послухайте, Жан, чи не могли б ви побалакати з Брюггенсеном? Компанія примусила Тіля прилетіли в Ківі-Ківі тільки для того, щоб зломити цю вперту людину. Ми пропонуємо йому десять процентів від валового прибутку. Умовте його! Те, що одержить за місяць, він не розтринькає і за рік.
— Ви це письмово підтвердите?
— Аякже! З такими затятими, як він, ми вміємо бути лагідними. Я хотів би тільки, щоб Брюггенсен не втручався у наші справи, розумієте? Ні він, ні компанія від цього не виграють.
— Десять процентів для нього і його нащадків? — допитувався Жан Янзен.
— Чи не забагато? Ні, таких договорів ми не укладаємо. Тільки до смерті і двадцять років після смерті. Умовте його! Прокляття, знову стріляють!
Десь далеко затріщали постріли. Луна від них покотилася над хащами папірусу. Беніссон дістав бумажник з товстої шкіри і витяг якісь папірці. Зітхнувши, він написав прізвище поряд з жирною печаткою Де Беерс.
— Один з них із підписом Тіля Брюггенсена, — сказав агент, — повернете мені. Ми не дріб'язкові — вибираємо золоту середину, тому і знаходимо спільну мову з своїми контрагентами. Отже, умовте його, Жан Янзен. Я маю таке доручення.
Постріли лунали ближче, залпи гриміли дужче. У хатину влетів один з білих заможних шукачів:
— Прибули солдати ваньямвезі! Чуєте, як вони прокладають собі шлях?..
Навколо стояв такий тріск і шум, ніби очеретяними зарослями пробиралося стадо слонів. Беніссон вискочив надвір.
— Жан Янзен! — закричав він. — Жан Янзен! Верніться! Тепер можна не поспішати!
Ваньямвезі не могли сказати агентові, де білий пан з чемоданчиком і двома рюкзаками. А він у цей час поспішав до аеродрому.
Надвечір, після грози, конголезький солдат приніс Беніссону другий примірник зміненого договору з підписом Тіля. В ту ж мить з гущини папірусу піднявся літак і взяв курс на північ.
Незабаром п'ятсот воїнів ваньямвезі, цього войовничого негритянського племені, та близько тисячі ніамів покінчили з непокірними шукачами в Ківі-Ківі. У передвечірній метушні вони перерізали горлянки також кільком дрібним підприємцям, і через два дні компанія Де Беерс знову стала господарем становища. Не останню роль зіграла тут і монополія на транспорт.
До Тіля після зміни договору компанія вже не мала ніяких претензій.
Що додати до цього? Тепер над Ківі-Ківі сяють натрієві лампи, а на вулицях грають барвами неонові реклами. Але місто серед болота носить іншу назву. В 1962 році його назвали Бедуїнвіль на честь нового короля Бельгії.
Там можна відвідати госпіталь Массіньї. Правда, самого лікаря вже нема живого. Але його метод лікування хвороби більгарціозу визнано найкращим.
У Хейсті, біля самих дюн, в цегляному будиночку сидить білий, як голуб, старик. Він паралізований і не підводиться з крісла.
— Вам нічого не треба, дядю Тіль? — спитала Марайке Вандермолен. — Мама зараз прийде.
Він похитав головою і з зусиллям промовив:
— Ні, Марайке, мені дуже добре, я й цього не заслуговую.
Незабаром з'явилася Ельза.
— Ти не хвилюйся, Тіль, — Сказала ця вже зовсім сива жінка. — Яка-таки підла банда, ота компанія Де Беерс. Тільки-но одержала листа. Вони знову зменшили твою річну ренту!
— Набагато?
— Так! Тепер вони загрібають мільйони, а тобі кидають копійки!
Іноді Тіль одержував з далекої Африки дружній привіт. Перед від'їздом на батьківщину він купив своєму чорному другові ферму. Баантумічо незабаром одружився, і тепер з синами час від часу сповіщав про життя на фермі, про свої плани на майбутнє.
І при кожній звістці від друзів Тіль Брюггенсен знову бачив перед собою знайомих людей, тропічний ліс, бачив болота Ківі-Ківі і перериту землю, що віками ховала діаманти, які так і не принесли людям щастя.
МАУКІ З КАЛАХАРІ
ього невисокого жовтошкірого бушмена[6] звали Ма-уск-ксі. Він працював на вівцефермі бура[7] Крішансена, розташованій з краю великої пустині Калахарі на схід від Рітфонтейна. Проте ніхто з білих не міг правильно вимовити його імені з характерними бушменськими шиплячими звуками й приклацуванням, і тому Ма-уск-ксі став просто Маукі. Хлопчика почали так звати навіть негри-гереро і готтентоти — робітники Крішансена. «Маукі, а йди-но сюди! Маукі, а біжи-но туди!» — раз у раз покрикували вони на нього.
6
Бушмени — народ в Африці, нащадки корінного населення.
7
Бури — нащадки колоністів, головним чином голландського походження, що оселилися в Південній Африці в XVI і XVII століттях.