Шлях королів. Хроніки Буресвітла
- Автор: Сандерсон Брендон
- Год: 2019
- Язык: украинский
- ISBN: 978-617-12-66946-0
- Переводчик: Андрій Зорницький
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Шлях королів. Хроніки Буресвітла». Краткое содержание книги:
— Ваша Світлосте… гадаю, ви сповзаєте в сарказм.
— Кумедно. А я гадала, ніби щодуху мчу до нього та ще й щосили волаю.
Він почервонів і підвівся.
— Піду допоможу дружині.
І спішно вийшов.
Шаллан відкинулася на спинку крісла й усвідомила, що сердиться на себе, бо дозволила своєму роздратуванню вихлюпнутися назовні. Саме від цього її й застерігали гувернантки. Молода жінка повинна ретельніше підбирати слова й думати, що говорить. Нестриманий язик її батька вже й так здобув їхньому дому прикру репутацію. Невже вона прагне її укріпити?
Заспокоївшись, Шаллан насолоджувалася теплом і милувалася танком вогнекузьок, аж доки торговець із дружиною не повернулися, несучи кілька стосів книжок. Чоловік знов опустився в крісло, а жінка, підтягнувши для себе стільця, поклала томи на підлогу, а тоді по одному показувала їх, поки той говорив.
— Що стосується історії, то тут у нас є два варіанти, — проказав торговець, і з його голосу кудись зникли як зверхність, так і дружелюбність. — Ось Ренкальт, «Часи і їхнє проминання» — однотомник, що містить огляд історії Рошару після Ієрократії.
Жінка підняла вгору червоний том у крамній палітурці.
— Я говорив дружині, що ви, ймовірно, будете ображені, якщо запропонувати вам таку поверхову працю, але вона наполягала.
— Дякую, — сказала Шаллан, — я не ображена, проте мені й справді потрібно щось ґрунтовніше.
— Тоді, можливо, вам стане в пригоді «Етернатіс», — мовив він, а жінка підняла блакитно-сірий чотиритомник. — Це філософська праця, у якій розглядається той самий період, та акцент робиться винятково на взаємовідносинах п’яти воринських королівств. Як бачите, це вичерпне дослідження.
Кожен із чотирьох томів був товстим. П’ять воринських королівств? Вона завжди вважала, що їх існує лише чотири: Джа Кевед, Алеткар, Харбрант і Натанатан. Об’єднані спільністю релігії, вони були вірними союзниками впродовж багатьох років після Ренегатства. Яке ж королівство було п’ятим?
Ці томи заінтригували її.
— Я беру їх.
— Чудово, — відказав продавець, і в його очах знову проглянула дещиця колишнього блиску. — Що стосується перелічених вами філософських робіт, то в нас немає нічого за авторством Юстари. Є по одній праці Плаціні й Маналіне, але обидві вони являють собою збірки уривків із найвідоміших їхніх творів. Мені читали книгу Плаціні — вона досить глибокодумна.
Шаллан кивнула.
— Що ж до Ґабратіна, — вів далі торговець, — то в нас знайшлося чотири різні томи. Ну й ну, але ж і плідним він був! А, і ще є одна книга Шауки-дочки-Гасвета, — його дружина здійняла тоненький зелений томик. — Мушу зізнатися, мені ніколи не читали жодної з її робіт. Я й гадки не мав, що серед шинів трапляються варті уваги філософи.
Шаллан глянула на чотири книги Ґабратіна. Вона й близько не уявляла собі, яка з них була їй потрібна, тож вирішила залишити це питання осторонь, вказавши на дві збірки, згадані першими, і єдиний наявний томик Шауки-дочки-Гасвета. Філософ з далекого Шиновару, де люди жили в багнюці й поклонялися камінню. Чоловік, який майже шість років тому вбив батька Джасни, спричинивши війну проти паршенді в Натанатані, був шином. Убивця в білому — ось як його називали.
— Я беру ось ці три, — сказала Шаллан, — і чотиритомник з історії.
— Чудово! — повторив продавець. — За гуртову покупку я зроблю вам хорошу знижку. Скажімо, десять смарагдових броамів?
Шаллан ледь не задихнулася. Смарагдовий броам був сферою найбільшої цінності й дорівнював тисячі діамантових скалок. Тож десять таких сфер складали суму в кілька разів більшу, ніж вартість її подорожі до Харбранта!
Вона відкрила портфель і зазирнула в свій гаманець. Там залишалося близько восьми смарагдових броамів. Очевидно, їй доведеться взяти менше книг, але які ж потрібніші?
Раптом двері з грюкотом відчинилися. Шаллан аж підстрибнула від несподіванки й здивувалася, побачивши, що там стоїть схвильований Ялб, тримаючи в руці шапку. Він кинувся до її крісла й опустився на одне коліно. Вона була аж надто приголомшена, щоби щось сказати. Чому він такий стурбований?
— Ваша Світлосте, — проказав він, схиливши голову, — мій хазяїн просить вас повернутися. Він обміркував вашу пропозицію. Щиро кажучи, ми можемо пристати на вашу ціну.
Шаллан відкрила було рота, проте оніміла від здивування.
Ялб глянув на торговця.
— Ваша Світлосте, не купуйте в цього чоловіка. Він брехун і шахрай. Мій хазяїн продасть вам набагато кращі книги за вигіднішою ціною.
— Це ще що таке? — насилу видобув Артмирн, підводячись. — Як ти смієш! Хто твій хазяїн?
— Бармест, — Ялб не збирався здаватися.
— То цей пацюк посилає помічника в мою крамницю, щоби переманити мого покупця? Нечувано!
— Вона спочатку прийшла до нас! — гнув своє Ялб.
Шаллан нарешті оговталася від здивування. «Прародителю бур! Та він справжній актор».
— У вас був шанс, — сказала вона Ялбові. — Біжи назад і передай своєму хазяїнові, що я не дозволю, щоб мене ошукали. Я обійду всі крамниці в місті, але знайду розсудливого книготорговця.
— Тоді вам не до Артмирна, — процідив Ялб і сплюнув убік.
Злютований продавець витріщив на нього очі.
— Побачимо, — відказала Шаллан.
— Ваша Світлосте, — звернувся до неї зчервонілий Артмирн, — правда ж, ви не вірите в ці висмоктані з пальця звинувачення!
— А скільки ти збирався з неї здерти?
— Десять смарагдових броамів, — сказала Шаллан, — за ось ці сім книжок.
Ялб зареготав:
— І ви не розвернулися й не пішли геть! Адже ви майже домовилися з моїм хазяїном, а він пропонував вам кращу ціну! Ваша Світлосте, прошу, ходімо зі мною. Ми навіть готові…
— Десять була стартова ціна, — втрутився Артмирн. — Я й не очікував, що вона погодиться, — він перевів погляд на Шаллан. — Звичайно ж, вісім…
Ялб знову засміявся:
— Я впевнений, що в нас є точно такі самі книги, Ваша Світлосте. І б’юсь об заклад, що мій хазяїн віддасть вам їх за два.
Артмирн аж збагрянів і забурмотів:
— Ваша Світлосте, адже ви не потуратимете людині, котрій стало безпардонності послати помічника в чужу крамницю, щоби красти чужих покупців!
— А чому б і ні? — парирувала Шаллан. — Принаймні він був кращої думки про мої розумові здібності.
Артмирнова дружина люто зиркнула на чоловіка, і той почервонів іще дужче.
— Два смарагдові й три сапфірові. Більше скинути я не можу. Якщо шукаєте ще дешевше, йдіть до цього мерзотника Барместа. Але приготуйтеся до того, що в книжках бракуватиме сторінок.
Шаллан завагалася і глянула на Ялба. Той захоплено грав свою роль, кланяючись і плазуючи. Їхні погляди зустрілися, і він неначе стенув плечима.
— Домовилися, — сказала вона торговцю, і з вуст Ялба вирвався стогін. Він вислизнув з крамниці, супроводжуваний прокльонами Артмирнової дружини. Шаллан встала й відрахувала належні сфери — ті самі смарагдові броами, які видобула із захищеного капшука.
Незабаром вона вийшла з крамниці, несучи важку полотняну сумку. Дівчина спустилася крутою вулицею і побачила Ялба, котрий ліниво стояв біля ліхтарного стовпа. Вона всміхнулася, коли той взяв у неї ношу.
— Звідки ти дізнався, скільки насправді коштує книга? — запитала вона.
— Скільки коштує? Книга? — повторив той, завдаючи сумку собі на спину. — І гадки не маю. Я просто змикитив, що він намагатиметься здерти з вас, скільки зможе. Тож попитав у людей по сусідству, хто його найбільший конкурент, і повернувся, щоби допомогти вам зробити того гендляра розсудливішим.
— А що, було настільки очевидно, що я дам себе ошукати? — запитала вона, заливаючись рум’янцем, коли вони якраз виходили з бічної вулиці.
Ялб хихикнув:
— Ну, може зовсім трішки. Так чи інак, а пошити в дурні типчика на подобу цього — розвага не згірша, ніж обмахлювати вартових. Гадаю, ви могли б іще збити ціну: варто було лишень піти зі мною, а дещо пізніше повернутися й дати йому другий шанс.