Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
27 Друга книга Мойсеєва: Вихід 3: 14.
28 Парафраза Євангелії від св. Івана 6: 63. Пор.: плотв не пб/ів^Хетъ ничтоже.
29 Трохи неточна цитата з Послання св. ап. Павла до галатів 3: 28. Пор.: н^ств /иХжескїй пб/ІЪ, ни женскїй.
30 Див. прим. 1 до діалогу «Наркісс».
31 "Хиромантик" - той, хто займається хіромантією (від гр. 'Еірдс; - 'рука' та цаѵтгіа -'гадання'), тобто пророкує по капілярних та флексорних лініях на долоні, по зовнішньому вигляду руки тощо. Розквіт хіромантії в Європі припадає на ХѴІ-ХѴІІ ст.
32 Можливо, Сковорода має на думці слова: й св^тъ во Т/иѣ св^титса, й Т/иЗ єгш не шватъ (Євангелія від св. Івана 1: 5).
33 Євангелія від св. Луки 15: 9.
34 Друге послання св. ап. Павла до коринтян 12: 2.
35 Євангелія від св. Івана 8: 56.
36 Книга Ісуса Навина 5: 13.
37 Книга Йова 42: 5.
38 Неточна цитата з Книги Псалмів 120 (121): 1. Пор.: Бо^ведб^ъ очи /иой въ гбрві.
39 Євангелія від св. Івана 12: 41. У Книзі пророка Ісаї найближчими до цих слів є такі: видніш С/МвХ /його (Книга пророка Ісаї 66: 19).
40 Неточна цитата з Книги пророка Даниїла 10: 5. Пор.^вйдѣ^ъ, й се, /иХжъ едйнъ.
41 Неточна цитата з Книги пророка Захарії 2: 1. Пор.: И во^ведб^ъ очи /иой й вйдѣ^ъ, й се, /иХжъ, й въ рХи/Ь єгш...
42 Євангелія від св. Матвія 28: 17.
43 Дії св. апостолів 7: 56.
44 Книга Екклезіястова 2: 14.
45 Неточна цитата з Книги Притч Соломонових 17: 24. Пор.: очи же везХ/Инлгш нл
КОНЦ^Ъ ^Е/И/іЙ.
46 Неточна цитата з Книги Псалмів 55 (56): 7. Пор.: тчи патХ /його со^рлнАТЧі.
47 Євангелія від св. Івана 4: 22.
48 Неточна цитата з Першої книги Мойсеєвої: Буття 3:15. Пор.: В/іюсти вХдеши grun патХ.
49 Парафраза Євангелії від св. Марка: 4: 41. Пор.: в^тръ й /йоре пос/іХішкітчі grun. Див. також: Євангелія від св. Матвія 8: 27; Євангелія від св. Луки 8: 25.
50 Фразу д^ъ в^ры взято з Другого послання св. ап. Павла до коринтян 4: 13.
51 Сковорода має на думці звернені до Сціпіона та Лелія слова Катона з Ціцеронового діалогу «De senectute» (іі, 5): "Quocirca si sapientiam meam admirari soletis, quae utinam digna esset opinione vestra nostroquae cognomine, in hoc sumus sapientes, quod naturam optimam ducem tamquam deum sequimur eique paremus", - які він переклав так: "И так естьли вам моя мудрость удивительна (дай Бог, чтоб вы не ошиблись, а я бы достоин был прозываться мудрым), в сем она состоит, что я естественным уставам, как самому Богу, повинуюсь и не противлюсь".
52 Друга книга Мойсеєва: Вихід 23: 21; П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 4: 9; 6: 12; 8:11.
53 Очевидно, Сковорода має на думці слова: й во^^рдтъ нл сі'шнъ очи h<jluh (Книга пророка Михея 4:11).
54 Парафраза або Книги пророка Ісаї 42: 16 (пор.: сотворю и/иъ Т/иХ во св^тъ й стрбпштнлА въ прЗвлА), або Євангелії від св. Луки 3: 5 (пор.: й вХдХтъ стрбпштнлА въ npdBdA, й острїи въ пХтй г/і5дки).
55 Парафраза Книги Псалмів 83 (84): 8. Пор.: ПбйдХтъ СЗ сниы въ сй/iS.
56 Ці слова є, наприклад, у Горація (Послання, І, 2, 40): "Dimidium facti qui coepit habet" (у перекладі Андрія Содомори: "Хто розпочав - половину зробив" [Квінт Горацій Фланк. Твори / Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. - Київ, 1982. - С. 181]), у Сенеки (Моральні листи до Луцілія, XXXIV, 3): "...недарма кажуть: 'Початок -наполовину зроблене діло'" [Ауцій Анней Сенека. Моральні листи до Луцілія / Переклав з латини Андрій Содомора. - Київ, 2005. - С. 130]), в Еразма Роттердамського ("добрий початок - половина роботи" [Еразм Роттердомський. Похвала глупоті. Домашні бесіди / Перекл. з латини В. Литвинова, Й. Кобова. - Київ, 1993. - С. 198]) та інших знаних Сковородою авторів. Пор. також народні прислів'я: "Добрий почьиток - половина діла" [Франко, № 30609]; "Добре начало половину діла вкачало" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. -С. 271]; "Доброе начало - половина дела" [Пословицы русского народа. Сборник
В. Даля. - Москва, 1957. - С. 495] тощо.
57 Насправді ці слова належать Григорію Богослову. Пор.: "Аф(Лѵ каі тєЛод
7IOIOU Ѳеоѵ" [Patrologiae cursus completus. Series graeca/ Ed. J.-P. Migne. - Paris, 1857. -T. 37. - Col. 908А]. Можливо, ім'я Фалеса зринає тут з огляду на те, що ця фраза перегукується зі славнозвісним Фалесовим окресленням Бога, як того, "що не має ані початку, ані кінця" [див.: Фрагмента ранних греческих философов. - Москва, 1989. - Ч. 1: От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики. - С. 109].