“Культурна революція” в Україні, або Управління деградацією
- Автор: Сенченко Николай Иванович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-494-5
- Жанр: Зарубежная образовательная литература
Электронная книга - «“Культурна революція” в Україні, або Управління деградацією». Краткое содержание книги:
Письменник розвінчує наступ іудеофарисейської (демонічної) цивілізації, єврейський фашизм, який виховує фанатиків, націлених на знищення всього і всіх, хто їх перевершує духовно й інтелектуально.
У виданні звучить заклик до кожного громадянина України звільнитися від існуючої колоніальної залежності, відчути персональну відповідальність за свою долю і долю своєї держави.
Та це ще не все.
Звістка про ці вбивства потрясла Америку. Голлівуд був охоплений жахом, який посилився до пароксизму, коли двадцять чотири години по тому так само по-звірячому було вбито власника низки магазинів самообслуговування Ла Біанкі та його дружину на їхній віллі. На грудях Ла Біанкі його кров’ю було написано: “Війна!”, а на дверях вілли — “Смерть свиням!”. Газети писали, що це справа рук членів негритянської організації “Чорні пантери”, оскільки саме вони називали багатих свинями...
Через деякий час поліція випадково напала на слід Менсона, і його в 1972 р. було засуджено до страти. Проте 20 лютого 1972 року в газеті “Франс суар” з’явилося повідомлення: “Сірхан Сірхан — вбивця сенатора Роберта Кеннеді, Чарльз Менсон — вбивця Шарон Тейт і три його співучасники — Патриція Кренвінкель, Сюзанна Аткінс і Леслі Ван Гутен та багато інших злочинців не будуть страчені, оскільки Верховний суд Каліфорнії скасував смертну кару”. Невдовзі таке рішення прийняв і Федеральний верховний суд США.
Після цих трагічних подій у Менсона з’явилося багато послідовників, і кривава вакнахалія в США триває й сьогодні.
І тут доцільно знову згадати книговидання і кінематограф, які вирішили продовжувати рекламувати діяльність Менсона і його послідовників.
У 1972 році дуже популярною стала книга Еда Сандерса “Сім’я”, що вийшла масовим тиражем. Вона рясніє описами жахливих оргій, які влаштовувала “сім’я”, що супроводжувалися жертвопринесенням: учні Менсона спочатку вбивали тварин, а згодом і людей. Причому ці вбивства знімали на кіноплівку, а відтак переглядали для розваг. “В одному з цих документальних фільмів, — писав Сандерс, — було знято обезголовлене тіло оголеної жінки, поряд з яким лежала відрубана голова, а навколо танцювали люди в чорних ковпаках, розбризкуючи кров...”
Читаєш цю книгу — і мимоволі виникає думка: а хто буде наступною жертвою?
Але ось що кинулось у вічі найбільш далекоглядним людям. Чи випадковим було захоплення Еда Сандерса описом жахливих подробиць дикого розгулу похоті, розгнузданих проявів найогидніших інстинктів, врешті, кривавих розправ над безневинними людьми? Ні, відповідали спеціалісти, це необхідно для комерційного успіху літературного твору, без такого “перцю” книга приречена на фіаско.
Майже одночасно з появою “Сім’ї” на екрани вийшов документальний фільм “Сімейне життя”, знову ж таки присвячений Менсону і його учням. Поставив його кінорежисер Лоуренс Меррік. З рекламних плакатів нахабно посміхався вбивця зі свастикою на лобі. Газети друкували численні рецензії. Ще б пак! Така сенсація...
Отже, з’явився ще один фільм, що пропагував насильство, розпусту й духовну деградацію. Молодь йшла до кінотеатрів, приваблена рекламою, і трупна отрута злочинної ідеології вливався в душі юнаків і дівчат.
Чи варто дивуватися, що в західному суспільстві відбуваються такі злочини, як описаний мною випадок, що стався в Австрії. “Справа Досталя” — яскраве підтвердження того, що “культурна революція”, яка охопила США, “успішно” подолала кордони і почалася в інших країнах.
Сучасний світ стрімко мчить до воріт пекла. І одну з головних ролей у нагнітанні передапокаліптичного хаосу відіграє так звана масова культура. Телебачення, кіно, віртуальні ігри, театр, естрада, відеоіндустрія оперезали земну кулю такими інформаційними потоками й полями, що в їхніх хитросплетіннях людина втрачає здатність усвідомлювати те, що відбувається навколо. Поставлене на конвеєр “бомбардування” емоцій доводить її до стану психологічної прострації, перетворюючи її на егоїстичне створіння, захоплене химерними бажаннями, комплексами, амбіціями. Приручені таким “промиванням мізків” люди, ігноруючи заповіти Спасителя, шукають зміст життя в накопиченні матеріальних цінностей, властолюбстві, гультяйстві, гедонізмі, байдикуванні. А невидима рука інфернального гіпнотизера з новою силою накидає на свідомість багатомільйонного обивателя різнокольорово-азартний медіа-пресинг, планомірно підсовуючи натовпу, що прагне розваг, “сенсаційне”, “нове”, те, що “лоскоче нерви”. Яких тільки форм деградації особистості не побачиш тепер на екранах кінотеатрів і телевізорів! Суспільна думка, що перебуває на гачку адептів “культурної революції”, точніше, адептів вселенського зла, оголошує шедеврами мистецтва опуси, в яких головними героями є повії (“Красуня”), наркомани (“На голці”), канібали (“Мовчання ягнят”), садисти і ґвалтівники (“Механічний апельсин”), гомосексуалісти (“Філадельфія”)... Одне слово, увесь цвіт іудеофарисейської (демонічної) цивілізації.