Кишеня, повна жита
- Автор: Кристи Агата
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-4009-4 (fb2)
- Переводчик: Виктор Иосифович Шовкун
- Жанр: Классические детективы
Электронная книга - «Кишеня, повна жита». Краткое содержание книги:
— То був хтось чужий? — запитала міс Марпл.
— Можливо, — сказав інспектор Ніл. — Але не виключено, що хтось із домашніх. Хтось такий, хто чекав нагоди, коли опиниться на самоті з дівчиною. Дівчина була стривожена, вона вочевидь нервувала, коли ми вперше допитували її, але, боюся, ми недооцінили важливість її поведінки.
— О, та хіба ви могли надати їй великого значення! — вигукнула міс Марпл. — Адже люди так часто почувають себе винними й збентеженими, коли їх допитує поліція.
— Саме так. Але того разу, міс Марпл, було й щось більше. Я думаю, Ґледіс побачила, як хтось щось робив таке, чого вона не могла пояснити. Думаю, ті дії були надто загадковими для неї, бо інакше вона розповіла б про них. Але, мабуть, вона пішла шукати пояснення до тієї самої особи, яка підкинула їй цю загадку. І та особа зрозуміла, що Ґледіс становить небезпеку для неї.
— І тому Ґледіс була задушена, і прищепка для білизни почеплена їй на ніс, — промурмотіла міс Марпл сама до себе.
— Так, це було бридко й жахливо. Страхітливе й невиправдане знущання. Мерзенна й непотрібна бравада.
Міс Марпл похитала головою.
— Чому ж непотрібна? Вона утворює певну схему, хіба ні?
Інспектор Ніл подивився на неї з цікавістю.
— Я не зовсім розумію вас, міс Марпл. Що ви маєте на увазі під схемою?
Міс Марпл умить перейшла у збуджений стан.
— Я маю на увазі… Це, знаєте, схоже… Я хочу сказати, що це можна розглядати як певну послідовність, якщо ви мене розумієте… зрештою, від фактів нікуди не подінешся, чи не так?
— Не думаю, що я цілком розумію вас.
— Я хочу сказати… Спочатку ми маємо містера Фортеск’ю. Рекса Фортеск’ю. Убитого в місті, у своєму кабінеті. А потім ми маємо місіс Фортеск’ю, яка сидить тут, у бібліотеці і п’є чай. До чаю були подані млинці й мед. І нарешті перед нами бідолашна Ґледіс із прищепкою на носі. Вона завершує послідовність. Чарівна місіс Ланс Фортеск’ю сказала мені, що не бачить у цих подіях ніякого глузду, але я не можу з нею погодитися, бо глузд у цих злочинах є, і то очевидний. Ви не згодні зі мною?
Інспектор Ніл повільно промовив:
— Я не думаю…
Міс Марпл швидко провадила:
— Я думаю, вам, інспекторе, років тридцять п’ять або тридцять шість, я не помилилася? Гадаю, у той час, коли ви були малим хлопцем, дитячі віршики були не в моді. Але для того, хто був вихований на віршах Матінки Гуски[11], такі віршики не можуть не мати великого значення, ви зі мною згодні? Знаєте, я подумала… — Міс Марпл зробила паузу, потім, ніби набравшись сміливості, продовжила розвивати свою думку. — Я знаю, з мого боку велике нахабство запитувати вас про те, про що хочу зараз запитати.
— Будь ласка, запитуйте про все, що хочете, міс Марпл.
— Що ж, ви дуже люб’язні, і тому я запитаю. Хоч і зроблю це з великою невпевненістю, бо знаю, я дуже стара, й у голові в мене все перемішалося, і може бути, моя думка не має ніякої цінності. Але все ж таки я вас запитаю: чи не намагалися ви опрацювати лінію чорних дроздів?
Розділ чотирнадцятий
Десь протягом десятьох секунд інспектор Ніл дивився на міс Марпл із виразом цілковитої розгубленості. Його першою думкою було, що в старої леді негаразд із головою.
— Дроздів? — перепитав він.
Міс Марпл енергійно закивала головою.
— Так, — сказала вона й почала декламувати:
Жито у кишені хто знайти хотів? У пиріг запечено двадцять п’ять дроздів. Це пиріг незвичний, я такий люблю, Й хочу таку страву дати королю.
А король в конторі, він у себе гість, Королева ж у вітальні хліб із медом їсть. А служниця за палацом лахи вішає свої, Чорний дрізд з’явився й хап за ніс її.
— Боже праведний, — сказав інспектор Ніл.
— Я хотіла сказати, тут усе сходиться, — пояснила йому міс Марпл. — У його кишені було жито, чи не так? В одній із газет було написано, що жито. Інші писали, там була крупа, а це може означати що завгодно. «Сніданок фермера», або навіть кукурудзяні пластівці, або навіть просто кукурудза — але там було жито.
Інспектор Ніл кивнув головою.
— Ось ми й маємо повну картину! — з тріумфом вигукнула міс Марпл. — Рекс Фортеск’ю. «Рекс» означає «король». У себе в конторі. А місіс Фортеск’ю, королева, у вітальні, їсть хліб із медом. А тому вбивці залишалося тільки почепити прищепку на носа Ґледіс.
11
Матінка Гуска — вигаданий автор дитячих віршів, перший збірник яких було опубліковано в Лондоні 1760 р.