Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Классическая проза » Оповідання. Повість. Романи
Оповідання. Повість. Романи - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Оповідання. Повість. Романи

Электронная книга - «Оповідання. Повість. Романи». Краткое содержание книги:

Оповідання. Повість. Романи
1 ... 370 371 372 373 374 375 376 377 378 ... 398
Перейти на страницу:

СИН

Вперше надруковано в журн.: Нова громада (1923.—№ 9.—С. 5— 13)., Написано 1923 р. Варто підкреслити, що цей журнал — орган Всеукраїнської міжкооперативної Ради — був щойно організований (почав виходити з травня 1923 р.). І хоча був невеликого обсягу, намагався хоч якось компенсувати відсутність на той час у Києві літературної періодики. Тому в цьому «двотижневому загально-кооперативному, літературно-мистецькому та економічно-науковому селянському журналі», як він офіційно називався, літературний відділ приваблював до себе розпорошені літературні сили, які поверталися до міста після громадянської війни та голодних післявоєнних років. Постійними авторами були С. Васильченко, М. Зеров і всі «неокласики». Журнал намагався згуртувати й молоді таланти: Г. Косинку,

В. Підмогильного, Б. Антоненка-Давидовича. Так, у тому ж номері, де друкувалося оповідання В. Підмогильного «Син», були також вірші П. Тичини, Д. Загула, А. Казки, стаття про мистецьке об'єднання «Березіль», широка літературно-мистецька хроніка, рецензія М. Моги-лянського на збірку новел «Сині етюди» М. Хвильового.

Оповідання В. Підмогильного «Син» було актуальним (про голод 1921—1922 рр. на Україні) і глибоко психологічним, користувалося широким попитом серед читачів. Тому того ж року вийшло окремим виданням (як відбиток із журналу), а 1925 р. у популярній «Бібліотеці селянина. Серія красного письменства» надруковано великим як на той час тиражем (15 тисяч) під заголовком «Син. Оповідання з часів голоду». Ще раз видано окремим виданням у «Масовій художній бібліотечці» (1930) тиражем 20 тисяч примірників. Було вміщено в хрестоматіях та читанках 20-х — початку 30-х років. У автобіографічних нотатках письменник вважав його одним з своїх найкращих творів.

Входило до вид.: «Проблема хліба» (1927, 1930), «Третя революція» (1942), «Місто» (1989).

Рукопис не знайдено.

Подається за першодруком.

1 М и к о л а - у г о д н и к — за християнськими релігійними канонами один із свягих.

ВІЙСЬКОВИЙ ЛІТУН

Вперше надруковано в журн.: Червоний шлях (1924. — № 1—2.—

С. 4—33). Попередня згадка про оповідання з’явилася в «Літературно-мистецькій хроніці» журналу «Нова громада»: «...Валер’ян Підмогильний написав велику повість «Військовий літун» (1923. — № 9. — С. 36). Це чимале за обсягом оповідання, в якому автор поставив складну психологічну проблему взаємин особистості і суспільного життя. Але історія публікації оповідання характерна тим, що це було, умовно кажучи, примирення редакції «Червоного шляху» з непокірним письменником. Адже з коментарів до попередніх оповідань відомо, що за публікації в емігрантській періодиці журнал двічі (1923, № 2 та № 4-5) виступав з критичними заувагами на творчість В. Підмогильного. Письменник особисто та колективно (з Г. Косинкою і Т. Ось-мачкою) спростовував ті звинувачення журналу «Червоний шлях». Редакція журналу, очевидно, прагнула мати в своєму активі досить відомого прозаїка. Підтвердженням тому є опублікований водночас з оповіданням «Військовий літун» коментар «Від редакції»: «Читачам відоме листування (в чч. 2 і 4—5 «Червоний шлях») з приводу надрукування творів Підмогильного й Осьмачки в органі жовто-блакитної еміграції — «Нова Україна».

Дальнійше листування з редакцією стверджує, що згадані письменники не мають нічого спільного з табором «Нової України» і стоять на позиції «Червоного шляху» і що надрукування їх творів у «Новій Україні» пояснюється спритністю рук емігрантських видавців, які всякими способами «уловлювали» в свої тенета молодих письменників.

З огляду на це редакція вважає питання з надрукуванням творів Підмогильного й Осьмачки в «Новій Україні» з’ясованим і вичерпаним і дає місце їх творам в «Червоному шляху».

Редакція» (С. 261).

Оповідання викликало жваві відгуки тогочасної критики, послужило назвою для нової збірки оповідань (1924), входило до вид.: «Проблема хліба» (1927, 1930) та «Місто» (1989).

Рукопис не знайдено.

Подається за першодруком.

1 Д е н ь Іллі — релігійне свято на честь пророка Іллі, що відзначається 2 серпня за н. ст.

2 «М ертва петля» (Нестерова петля) — фігура вищого пілотажу, що являє собою замкнену криву у вертикальній площині. Назва— за прізвищем П. М. Нестерова, який вперше здійснив її 9 вересня 1913 р. у Києві.

ІСТОРІЯ ПАНІ ЇВГИ

Вперше надруковано в журн.: Нова громада (1924. — № 17.—

С. 7—8). Написано 1923 р. У цьому оповіданні В. Підмогильний реалістично відтворив складну ситуацію взаємин старої інтелігенції й нового ладу в перші пореволюційні роки. За таку жорстокість реальності йому в дружніх полеміках докоряли навіть найближчі друзі. Так, дружина Г. Косинки Т. М. Мороз-Стрілець згадує, що коли

1 ... 370 371 372 373 374 375 376 377 378 ... 398
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)