Оповідання. Повість. Романи
- Автор: Подмогильный Валерьян Петрович
- Год: 1991
- Язык: украинский
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Оповідання. Повість. Романи». Краткое содержание книги:
Письменник недарма застерігав, що за кордоном можуть вийти й інші його твори. В квітневому номері журналу «Нова Україна» саме й з’явилося оповідання «Проблема хліба», а ще через номер — оповідання «Іван Босий» (№ 6. — С. 1—7). У перших номерах «Нової України» за 1923 р. друкувалися також твори Г. Косинки і Т. Ось-мачки. Ці публікації викликали нову хвилю критики всіх трьох молодих письменників у радянській пресі, змусивши їх давати обгрунто-вапіші пояснення тепер уже в колективному листі (Червоний шлях. — 1923. — № 4—5. — Серп. — С. 289—290) такого змісту:
Лист до редакції
Вельмишановний товаришу редакторе! Прохаємо видрукувати цього листа з метою вияснити наше становище. Наші твори друковано в закордонних емігрантських журналах, ідеологією ворожих до Радвлади. Ідеології сієї ми ие поділяємо, і там твори наші друковано як художній матеріал. Але яка ж, проте, тому причина?
Умови нашого літературного життя змусили туди податися. А умови ці — надмірна підозра, цькування й систематична відмова видрукувати наші твори. Ця підозра кожний відбиток життя повертала на контрреволюцію, кожне слово сказане не в романтичному духові, мала за доказ бандитизму, всякий глибший підхід до людської душі проголошувала містикою і за цим сипалися на нас обвинувачення.
Ми заявляємо: це несерйозно, бо ми не визнаємо авторів таких памфлетів, а їхні закиди найменше видаються нам проявами пролетарської думки. Вони обвинувачують іменем пролетаріату, а справді вони міщани, що прикрили свою міщанську дріб’язковість революційною фразою. Бурхливість подій піднесла на височінь тих диктаторів літератури, але в дешевому крамові, який вони продають, нема нічого творчого. Ще раз — ми проти осіб, а не проти ідеології — «не бійся закону, бійся законника»!
Ми говоримо про Коряка, В. Поліщука й тих, хто йде за ними, їхню діяльність усі ми бачили, й неглає чого на ній докладно спинятися. А коли позначилися наслідки тієї діяльності, коли ми змушені були друкуватися за кордоном, всі здивовано питають: як це так?
Дуже просто. Простіше, ніж здається тим, хто бачить у цьому змову проти Радвлади. Критика потрібна. Але ми одрізняємо критику від лайки, доносів та залякування. Хто так само почуває цю різницю, той нас зрозуміє.
Ми певні, що таке становище тимчасове. Література може безбоязно прийняти в себе життя. А поки що нам лишається тільки мовчати — до жодних журналів ми матеріалу посилати віднині не будемо. Хай радіють наші «критики» — ворог мовчить, значить, переможений.
З пошаною: Григорій Косинка,
Валер’ян Підмогильний,
Тодось Осьмачка.
Від редакції. Даючи місце цьому листові, редакція «Червоний шлях» мусить від себе додати таке:
1) Особисті стосунки авторів в українських радянських літературних колах нікогісінько аж ніяк не обходять.
2) Кожна крамничка має свій крам, своїх споживачів і своїх критиків. З того, що автори цього листа не визнають пролетарської ідеології в т. Коряка та «іже з ним», не значить, що їхні твори були дійсно пролетарськими. Факт уміщення їх в антипролетарських часописах говорить протилежне. Нема «просто художнього матеріалу». Тим часом не пролетарський — ще не значить контрреволюційний.
3) Змови проти Радвлади ніхто в «скаканні в гречку» не вбачає, але й «дуже простим» і безневинним нікому це здатись теж не може. Адже маємо до діла з людьми дорослими.
4) Щодо мовчання: ми бачили твори підписаних авторів у радянських часописах — ті твори, що їм там і місце, а значить, «ворог» не мовчить. Не чули ми, щоб і критика з того сумувала.
5) Взагалі, вважаємо цей колективний літературний твір за невдалий і, безперечно, «імпресіоністський».
У час цих перетрактацій між письменниками й редакцією провідного журналу на Радянській Україні у берлінському видавництві «Нова Україна» вийшла збірка оповідань В. Підмогильного «Повстанці» й інші оповідання», серед яких було й «Проблема хліба». Під твором зазначено дату: «Ворзель на Київщині, червень, 1922 р.».
Оповідання було вміщено в зб.: «Військовий літун» (1924) і дало назву найповнішій збірці новелістики В. Підмогильного, що виходила двома виданнями (Проблема хліба: Оповідання. К-: Маса, 1927; Проблема хліба: Оповідання. — Харків — Київ: Книгоспілка, 1930.— Вид. 2). Твір увійшов до кн.: «Третя революція» (Львів — Краків: Українське видавництво, 1942).