Історія польсько-українських конфліктів т.3

Білгорайський повіт:

В околиці Тарногрода поселено приблизно 6 тисяч українців із Замойського повіту. Проти осадників виступили польська підпільна організація і місцеві поляки, які повернулися з концентраційних таборів. Вони почали вбивати наших старост, сільських агрономів і довірених осіб та інших, хто брав участь у переселенні. Загинуло 32 особи.

У серпні 1943 року стався напад на село Буковина — вбито 10 осіб, 7 тяжко поранено, спалено 31 господарство.

22.10.43 польська банда напала на села Луків, Александрія і Ксенжополь. Постерунок української поліції складався тоді з 18 осіб, у тому числі 2 німецьких жандарми. Під час стрілянини загинуло 11 українських поліцейських, староста і 2 німецьких жандарми, а 4 поліцейських борються за життя.

Одночасно інша банда повністю розграбувала село Александрію, зґвалтувала всіх дівчат, а селянам наказала до 1.11.43 року покинути село.

Уся переселенська акція завершилась тим, що з 6000 осіб, переселених до Білгорайського повіту, 4000 втекли назад, до свого попереднього місця проживання. (…)

Замостянський повіт:

У два етапи виселено приблизно 21 тисячу українців. Через переселення польська терористична організація виступила проти нашого Представництва у Томашові Любельському і проти Союзу кооперативів та знищила все правління Союзу кооперативів і багато наших довірених осіб. Усього під час переселенської акції вбито 59 провідних українських діячів на цій території.

Грубешівський повіт: 25.04.43 року польська терористична організація видала листівку, у якій погрожує, що за кожне виселене польське село спалить два українських. І цю погрозу виконала: 6.05.43 у селі Моложів спалено 59 українських господарств, 29.05.43 у селі Стрільці — 80 господарств, а 21.05.43 у селі Ухані — 23 господарства, 1.10.43 у селі Пасіки спалено 90 господарств, при цьому 9 господарів убито, а 10 тяжко поранено.