Навколо Парнасу: Літературні бувальщини
- Автор: Артемчук Ігор М.
- Год: 1989
- Язык: украинский
- Год: Дніпро
- ISBN: 5-308-00317-3
- Жанр: Юмористическая проза
Электронная книга - «Навколо Парнасу: Літературні бувальщини». Краткое содержание книги:
Н 15
— Я прошу встановити точну субординацію в літературі — хто в ній маршал, хто генерал, а хто полковник і т. д.
Білецький помовчав і, не посміхнувшись, навіть якось заклопотано відповів:
— Ото було б добре. Все стало б ясно. Усі письменники зайняли б свої місця. Навіть школяр молодших класів одразу б зрозумів, чого вартий той чи інший письменник. От тільки ніяк не можу уявити собі — куди при цій «субординації» втиснути рядового Тараса Шевченка?
С. Я. Маршак
1887—1964
ЩО ВАЖЧЕ?
С. Я. Маршака часто просили написати для газети «будь-якого, хоч невеличкого вірша». Розповідаючи друзям про такі прохання, поет говорив:
— Вони думають, що невеличкий вірш забере у мене менше часу. Наче годинникареві легше зробити маленький годинник, ніж великий.
ВІДЧУТТЯ СЛОВА
— Чому ви не виступаєте? — запитали Маршака.
— Тому що я не пава,— відповів автор книжки «Виховання словом».
ПОЧЕКАВШІЇ ГОДИНУ
Маршака запросили до міністра кінематографії Большакова, якого на призначену годину на місці не було. Почекавши якийсь час, Маршак пішов, залишивши таку записку:
ПРЯМЕ ВЛУЧАННЯ
Роман О. Г. Лебеденка схвалив Маршак. Автор згадує:
«Найважче було підшукати заголовок. В угоді твір називався «Війна», але така назва зустрічалася дуже часто. Я придумав сто двадцять варіантів заголовків і приніс їх до Маршака, з яким був у дружніх стосунках. Письменник забракував усі сто двадцять.
— Як називалася частина, з якою ви пройшли війну? — запитав він.
— Окремий важкий дивізіон.
— От і назвіть «Важкий дивізіон».
В результаті — сто процентів влучання».
ЩОБ ВИКРЕСЛЮВАТИ
Бувало, Маршак говорив:
— Сьогодні вночі (однак не міг спати) я написав оцю річ.
— І ви можете писати вірші без пера в руці?
Письменник посміхнувся:
— Власне, перо потрібне поету для того, щоб викреслювати. Але спершу треба мати що викреслювати.
РОСІЙСЬКИЙ «ШПИГУН»
Маршак цікавився життям і творчістю англійського письменника і художника Уїльяма Блейка, який ілюстрував свої твори, а також «Божественну комедію» Данте.
Письменник Емріс Х'юз згадував, що Маршак завдавав йому і його приятелям багато клопоту пошуками лондонського будинку, де жив і працював Блейк.
Якось Маршак сидів у лондонському аеропорту, захопившись поезією Блейка. До нього підійшов службовець і попросив дозволу подивитися його паспорт. Маршак, не усвідомлюючи, що робить, простягнув йому томик Блейка.
Остап Вишня
1889—1956
ВИШНЯ І «ПЛУГ»
У спогадах про Остапа Вишню письменник Петро Панч у статті «Таким він був, таким він є серед нас» зокрема згадував:
«Популярність Остап Вишня завоював уже першими своїми гуморесками. Я тоді був в організації селянських письменників «Плуг». Пролетарські письменники гуртувались у «Гарті», але Остап Вишня не входив ні до «Плуга», ні до «Гарту».
Нам дуже хотілося втягти його до своєї організації, і писав він тоді переважно на селянські теми. Коли йому передали про це, він з хитрою усмішкою відповів:
— Нехай «Плуг» у мене вступає!»
ЩО КРАЩЕ
(З народних переказів)
Їхав Остап Вишня разом зі своїм другом на полювання. То й і каже Вишні:
— Полічи-но гроші, Остапе, чи вистачить ще додому доїхати?
— Не біда, друже,— каже Остап Вишня,— тебе всі знають, то й виручать нас в лиху годину.
— Ех, Остапе,— відповідає той,— тобі краще, бо тебе скрізь бояться.
Правий був М. Гоголь, коли писав, що «сміху боїться той, хто вже нічого не боїться».
Народ своїм дотепним прислів'ям по-новому ствердив гоголівський афоризм:
«Де Остап Вишня, там міліція лишня».
СОЛОДКИЙ ВИШНЯ
1945 року Остап Вишня разом із дружиною відвідав у селі Пісках піонера колгоспного будівництва М. П. Рубана.
Рубан пригостив їх ранніми вишнями. Вишні так сподобались, що Павло Михайлович записав у книжку: «Рубан пригощав такими вишнями солодкими, як — Остап Вишня».
А ВИШНЮ БАЧИВ?